Усе про спеції. Ваніль. Частина шоста

У тропіках ідеальним часом для садіння ванілі вважають період із вересня до листопада, коли погода не надто дощова й не надто суха, однак ця рекомендація змінюється залежно від умов вирощування. Поява коренів у саджанців триває від одного до восьми тижнів і зазвичай починається від одного з листків на відрізку ліани. Одразу після садіння потрібно використати товстий шар мульчі як додаткове органічне живлення. Щойно посадженій ванілі потрібно три роки, перш ніж вона зможе цвісти й утворювати стручки.

За нормальних умов Vanilla planifolia зазвичай цвіте навесні, а без запилення квітка в’яне й опадає, не даючи плодів. Тому кожну квітку потрібно запилити вручну протягом дванадцяти годин після розкриття. У дикій природі існує зовсім небагато природних запилювачів. Більшість запилення відбувається завдяки Euglossa viridissima, Eulaema spp. та іншим видам бджіл цієї родини, хоча прямих доказів цього немає. Принаймні близькі до V. planifolia сорти ванілі запилюються саме так. Припущення з попередніх частин цієї статті про запилення згаданого сорту ванілі безжалими бджолами з родини Melipona залишається лише гіпотезою, адже ці бджоли надто малі, щоб ефективно запліднювати квітки, хоча їх неодноразово помічали біля квітів V. planifolia. Імовірність того, що такі бджоли зрештою запилять квітку ванілі, становить лише один відсоток. Через ці обставини всю культивовану сьогодні ваніль запилюють вручну. Як я вже писав раніше, для цього використовують тонку тріску з гострим кінцем або стебло трави, щоб відсунути мембрану квітки й пальцем притиснути пиляк до приймочки. Традиційно в кожному суцвітті за день розкривається по одній квітці, а саме суцвіття може цвісти протягом двадцяти днів. Здорова ліана ванілі може давати від п’ятдесяти до ста стручків на рік. Запилюють лише перші п’ять-шість квіток, що розкрилися в кожному суцвітті, тому всі стручки достигають приблизно одночасно. Така агрономічна практика полегшує збирання врожаю й підвищує якість стручків ванілі. Для формування плодів потрібно п’ять-шість тижнів, але до повного достигання може минути близько шести місяців. Ліана зберігає здатність до розмноження протягом дванадцяти-чотирнадцяти років.

Причиною більшості хвороб ванілі є неналежні умови культивування. До них належать нестача води, неправильно організована дренажна система, надто товстий шар мульчі, надмірна тінь тощо. Ваніль уразлива до багатьох грибкових і вірусних захворювань. Зокрема, такі види грибів, як Fusarium, Sclerotium, Phytophthora та Colletotrichum, спричиняють гниття її коренів, стебел, листя, квіток і стручків. Ризик появи таких захворювань знижують обприскуванням одновідсотковою бордоською рідиною або мідним купоросом. Для біологічної профілактики хвороб ванілі також додають у ґрунт триходерму — до 0,5 кг на кожну рослину.

До типових вірусних захворювань ванілі належать мозаїчний вірус, скручування листя та деякі інші. Ці хвороби передаються через соки рослин, тому уражені ліани ванілі потрібно знищувати. Серед шкідливих для ванілі комах варто відзначити жуків, зокрема довгоносиків, які пошкоджують квітки рослини, а також гусінь, равликів і слимаків, що завдають непоправної шкоди квітковим бутонам, зав’язі та недостиглим плодам. Чималої шкоди молодим рослинам ванілі завдають і коники. Якщо ваніль вирощують за органічною системою землеробства, інсектициди для боротьби зі шкідниками не застосовують, натомість використовують механічні способи. Утім, більшість таких способів можлива лише в тепличних умовах.

(далі буде)