Короткий кулінарний посібник із використання зелені. Частина шістнадцята

Кропива.

Ще один добре відомий вид зелені — кропива, або латиною Urtíca, що належить до родини Кропивових, широко використовується в нашій кухні та народній медицині.

Настої кропиви рекомендують застосовувати в разі подагри та застуди. Здавна вважалося, що ця рослина очищує кров і поліпшує її склад. Настоянки з кропиви використовують для лікування шкірних захворювань. Її також нерідко застосовували разом з іншими травами під час лікування туберкульозу легень і всіляких внутрішніх кровотеч.

Кропиву також використовували зовнішньо як кровоспинний і ранозагоювальний засіб. Якщо до рани випадково потрапляла інфекція, рекомендували прикладати компрес зі свіжого листя цієї рослини або присипати порошком із сушеної кропиви. Це допомагало видалити гній із рани та сприяло швидшому загоєнню. У разі пухлин робили ванночки й компреси, приготовані з усієї рослини. Так само позбувалися бородавок. Висушеним і потовченим листям кропиви зупиняли носову кровотечу. За допомогою чаю, завареного з кропиви, боролися з істерією та іншими нервовими розладами. У Франції доволі поширеним методом лікування випадіння волосся було втирання в шкіру голови настоянки кропиви. Після згаданої процедури волосся не лише переставало випадати, а й ставало міцним, блискучим і здоровим.

Однією з важливих переваг кропиви завжди була її доступність. Вона, як і бур’ян, наприклад, росте буквально скрізь, миттєво заповнюючи всі занедбані куточки садів і городів. Ще одним плюсом кропиви є те, що практично в жодних письмових джерелах не згадується про можливе передозування приготованими з неї лікувальними засобами. Тобто кропиву можна використовувати в будь-яких кількостях.

За своїми споживчими властивостями листя кропиви не поступається квасолі, гороху, сочевиці й нуту. У ньому багато солей заліза, калію, вітамінів C, B, K та A, органічних кислот і мінеральних солей. У національних кухнях багатьох країн планети кропиву використовують для приготування салатів, супів, рагу й соусів. Її додають до м’ясних і рибних страв, а також під час копчення. Багато пекарів нерідко додають до тіста трохи порошку з кропиви, щоб хліб вийшов запашним і мав характерний смак. Зі свіжого листя кропиви, перетертого із сіллю та приправленого перцем, виходить чудове ніжне пюре. Листя цієї рослини квасять на зиму, як капусту або огірки, але воно має при цьому пікантніший смак. Порошком із сушеної кропиви традиційно заправляють перші страви й використовують його як вітамінну добавку до котлет і вареників.

Сушене листя застосовують у різних чайних сумішах. Уживання кропиви в такому вигляді дуже добре впливає на втрачену з роками чоловічу потенцію (остання вважається однією з найбільш значущих і поширених проблем чоловічої частини населення).

Корисно пити сік свіжої кропиви, який міститься в її листі. Потрапляючи в кров, він впливає на наш організм найпозитивнішим чином. Наприклад, очищує кровоносні судини, сприяє нормалізації кровообігу, активізує діяльність усіх внутрішніх органів, посилює основний обмін речовин. Ось чому більшість страв, у складі яких є кропива, такі корисні (особливо навесні, коли наш організм ослаблений, а ми відчуваємо виснаження та нестачу вітамінів). Уживання кропиви в їжу показане абсолютно всім!

Принаймні нашим далеким предкам не були потрібні якісь особливі рекомендації з цього приводу, і вони використовували листя кропиви в найрізноманітнішій їжі.

(далі буде)