Баклажани із зеленою квасолею та шпинатом під вершково-часниковим соусом або коротка п’єса «Про прощання з…»

Ідея цієї страви спала нам на думку частинами. Все почалося з баклажанів. Оскільки тікають останні теплі дні, і, як ми знаємо зі свого досвіду, одного разу все і якось відразу раптом зникне – сині, помідори, солодкі перці, цукіні, стручкова квасоля, більшість так необхідної у всьому зелені (!) – то ми вирішили наостанок приготувати ще кілька страв із сезонних овочів, з якими скоро доведеться попрощатися щонайменше на пів року. Найбільше шкода, звичайно, розлучатися з баклажанами, помідорами та солодкими перцями – цими трьома китами південно-української кухні, без яких важко собі уявити наш домашній стіл. Та й у роботі, чим стають холоднішими погоди, тим більше ми відчуваємо себе стиснутими у виборі рецептів. Це, звичайно ж, сумно, і як до цього не готуйся, як не переконуй себе в фатальній неминучості зміни пір року, все одно, зрештою, почуваєшся обділеним – наче хтось всемогутній і невидимий походячи, підрізав тобі крила…

Втім, і стручкова (або зелена) квасоля – чудовий додаток до столу, і ті, хто уважно стежить за нашим блогом, добре знають, що цей овоч завжди займає гідне місце серед інгредієнтів у наших топових рецептах. Тому другим номером у цю страву увійшла саме вона, зелена квасоля, з якою за тиждень-другий – на жаль! – також доведеться розлучитися.

Ну, і третій інгредієнт, з яким ми урочисто попрощаємось до наступного сезону, і який стане частиною нашої сьогоднішньої овочевої імпровізації – це шпинат. Ви зустрінете у нас чимало страв зі шпинатом. Ця скромна, зовсім невибаглива на вигляд зелень насправді є одним із ключових компонентів європейської та значною мірою середземноморської кухні. Ось і в нашому блозі багато рецептів зовсім неможливо уявити собі без цих маленьких темно-зелених листочків. Так що, знімаю перед вами капелюх, мосьє шпинат, ви чудово послужили нам минулого сезону – до наступних зустрічей!

Тепер, коли головні герої нашої короткої п’єси, що закриває сезон, визначені і готові до першого читання, ми, мабуть, їх порадуємо. До самої прем’єри роботи у них буде, мабуть, не так багато – всього-таки, посмажити баклажани великими цільними шматками у сухарному паніруванні і лише злегка припустити шпинат, щоб змінив колір на смарагдовий (зізнаюся, через цей яскравий колір я його і люблю). Квасоля піде у справу лише зі злегка підстриженими кінчиками. Місце дії в п’єсі всього одне – сковорода, як для сольного вступу баклажанів, так і для чудової вершково-часникової заправки. Розв’язка, судячи з популярності персонажів у досвідченої публіки, очікується досить бурхливою, з наступними оваціями – звичайно ж, за столом!

Головну інтригу в п’єсі складе соус, який і буде у нас тією самою рушницею на стіні, яка вистрілить в останньому акті. У ньому, в цьому соусі, присутні домашні вершки, часник, материнка, чебрець, крупномелена морська сіль і не мелений, а обов’язково грубо подрібнений у ступі (!) чорний перець.

Ось і весь, власне, розклад. Останнє, що хочеться додати до всього викладеного: при правильно розіграних мізансценах, успіх п’єсі гарантований на будь-яких підмостках з будь-яким складом публіки за сто… (вибачте, плутаюсь!) тобто в залі та мінімальними декораціями – свіжий хліб із хрусткою скоринкою та склянка сухого білого вина.

Так що приємного перегляду чи апетиту? ))

Інгредієнти для овочів:

• 3 середніх баклажани (розрізати навпіл двічі – вздовж і впоперек)
• 500 грам зеленої квасолі (видалити кінчики)
• 2 середніх пучка шпинату (видалити черешки, промити і бланшувати не більше 30 секунд)
• Половина склянки сухарних крихт
• 2 столові ложки суміші сухих трав — материнки і чебрецю
• 2 курячі яйця (злегка збити)
• Рослинна рафінована олія
• Сіль

Інгредієнти для соусу:

• Половина склянки домашніх вершків
• Половина склянки сухого білого вина
• 3 великі зубки часнику (порізати шматочками і розчавити ножем)
• По одній чайній ложці свіжих листочків материнки і чебрецю
• Рослинна рафінована олія
• Сіль
• 12-14 горошин чорного перцю (грубо подрібнити в ступі)

Приготування:

1. Солимо шматочки баклажанів і викладаємо між листами паперових рушників, даємо постояти.
2. В одну плоску тарілку висипаємо рівномірним шаром суміш сухарних крихт і трав, а в іншу, глибоку, яєчну бовтанку. Обвалюємо баклажани в яйцях, а потім у крихті з травами.
3. У великій сковороді на середньому вогні нагріваємо рослинну олію і обсмажуємо в ній шматочки синіх, поки не підрум’яняться з усіх боків. Перекладаємо на сервірувальне блюдо або форму.
4. Тим часом у каструлі доводимо до кипіння підсолену воду і коротко варимо в ній зелену квасолю до стану аль денте. Відкидаємо на друшляк.
5. У невеликій сковороді на рослинній олії смажимо часник, поки не почне пахнути. Додаємо вершки, вино, трави, сіль та перець. Помішуючи, доводимо до кипіння, даємо кілька хвилин поваритися і вимикаємо вогонь.
6. Викладаємо готову квасолю та шпинат на баклажани, поливаємо нашим вершково-часниковим соусом.
7. Подаємо теплим або холодним.