Фаршировані перці із зеленою квасолею, в’яленими помідорами, яйцем і двома сирами

На створення цього чергового варіанта фаршированих перців, страви, без якої, можна сказати без жодного перебільшення, не обходиться жодне домашнє меню в літній сезон (принаймні у нас на півдні України), мене надихнула фритата, типова сільська страва італійської регіональної кухні, яку готують з овочів, яєць і сиру. Протягом багатьох століть фритата є також невіддільною частиною великої категорії італійської їжі, яку заведено називати «cucina povera, що означає «кухня бідних», і чудово прислужилася італійським селянам завдяки своїй доступності та поживності.

Фритата в тому вигляді, в якому ми знаємо її тепер, родом із Неаполя. Із плином часу вона, звичайно, зазнала різних змін і постійно адаптувалася до нових, незнайомих інгредієнтів, на основі яких створювалися її численні додаткові варіації. Особливо велика кількість таких інгредієнтів з’явилася в Італії в шістнадцятому-сімнадцятому століттях. Під «новими інгредієнтами» я маю на увазі насамперед звичні всім нам помідори, солодкі перці, цукіні, які в згаданий період були завезені сюди з Нового Світу, і цілу низку спецій з Азії, які доставляли до Сицилії та Венеційського королівства морськими шляхами.

Утім, якщо говорити про історичні витоки фритати, то вони значно давніші й сягають часів Римської імперії, де страву, дуже схожу на фритату, готували з яєць, сиру та овочів. Значно пізніше, еволюціонувавши, ця давньоримська страва стала частиною неаполітанської кухні, де її по-старому готували практично з тих самих елементів і аналогічним способом. Різниця була лише у використанні тих чи інших інгредієнтів.

У двадцятому столітті фритата переступила кордони південноіталійського регіону Кампанія й із блискавичною швидкістю здобула популярність по всій Італії та далеко за її межами. Сьогодні ця відома страва широко поширена в багатьох країнах світу, включно з Північною Америкою та Європою, де вона стала класичною версією пізнього сніданку, закускою або гарніром і навіть легкою основною стравою, якщо потрібно зробити її швидко й без особливих зусиль.

Однак повернімося до нашого рецепта. Моєю єдиною заслугою у створенні фаршированих перців із зеленою квасолею, в’яленими помідорами, яйцем і двома сирами є те, що мені спало на думку зібрати всі інгредієнти для типової італійської фритати разом, начинити цією сумішшю болгарські перці й запекти останні в духовці. Результат перевершив усі мої очікування. Одним словом, strictly recommended!

(розраховано на чотири порції або 8 фаршированих перців)

Інгредієнти для перців:

• 8 великих болгарських перців (кольори на ваш вибір)
• Оливкова олія для змащування

Інгредієнти для начинки:

• 500 г зеленої квасолі (хвостики та з’єднувальні нитки видалити)
• 600 г стиглих помідорів сорту сливка (нарізати невеликими часточками)
• 2 великі зубчики часнику (почистити й дрібно порубати)
• Дві третини склянки подрібнених листочків базиліку
• Пів склянки подрібнених листочків петрушки
• 100 г якісного вершкового сиру без добавок
• 70 г тертого сиру Гауда (ми використали тут старий, добре витриманий сир — не менш ніж 52 тижні)
• 3 великі яйця (злегка збити)
• 12 великих оливок Каламата (розчавити, кісточки видалити й грубо порубати)
• 1 чайна ложка сушеної петрушки
• Пів чайної ложки сушеного орегано
• Оливкова олія
• Сіль, мелений перець

Приготування:

1. Нагріваємо духовку до 160 градусів Цельсія. Викладаємо у вертикальному положенні часточки помідорів у форму середніх розмірів, скроплюємо їх оливковою олією й посипаємо сумішшю сушеної петрушки, орегано, солі та перцю. Відправляємо в духовку на пів години, поки добре не пров’яляться. Дістаємо з духовки. При цьому останню не вимикаємо.
2. Тим часом відварюємо зелену квасолю до стану аль денте. Потім зливаємо воду, а квасолю викладаємо на дошку. Нарізаємо шматочками завдовжки 1,5–2 см. Висипаємо квасолю у велику миску.
3. Паралельно в середній мисці перемішуємо за допомогою міксера до стану однорідної суміші яйця, обидва види сиру та 40 мл оливкової олії, додавши по дрібці солі й перцю. Відставляємо вбік.
4. Верхівки перців обрізаємо (отримані «шапочки» з хвостиками не викидаємо) і видаляємо з внутрішньої порожнини насіннєві камери та білі перегородки.
5. Додаємо в миску з квасолею яєчно-сирну суміш, оливки, часник, базилік і петрушку, перемішуємо. Сюди ж всипаємо в’ялені помідори й ще раз дуже обережно перемішуємо. Якщо все ж деякі часточки помідорів утратять при цьому свою форму, нічого смертельного не станеться — це неминуче.
6. Отриманою начинкою наповнюємо перці й поміщаємо їх на деко або у велику форму, попередньо змащені оливковою олією. Накриваємо верхівки перців відкладеними шапочками. Збільшуємо температуру в духовці до 200 градусів і запікаємо в ній перці близько 30 хвилин, поки не стануть м’якими й не підрум’яняться.
7. Коли перці будуть готові, дістаємо їх із духовки й даємо постояти 15 хвилин.
8. Подаємо перці теплими або кімнатної температури.