Маленькі піци з баклажанів від Джулії Чайлд

Серед американських кулінарних блогерів існує традиція, за якою п’ятнадцятого серпня кожного року, у день народження Джулії Чайлд — знаменитої американської письменниці, авторки багатьох кулінарних і дитячих книг, та популярної ведучої телевізійних шоу, серед яких найвідомішим вважається «Французький шеф», — її вшановують як одну з найвидатніших популяризаторок кулінарної майстерності у Сполучених Штатах Америки. Крім того, від себе не можу не зауважити, що не було випадку, аби я, порпаючись в американській блогосфері, присвяченій домашній їжі, хоча б два-три рази на тиждень не зустрів це ім’я у статтях наших колег по цеху. Американці, хоча після смерті Джулії минуло вже понад тринадцять років, пам’ятають і люблять її. І є за що, мушу зауважити! Такого відточеного стилю — це якщо ми говоримо про її книги, — глибини й водночас легкості оповіді, такого знання викладеного предмета я, мабуть, не зустрічав у жодного іншого кулінарного письменника Америки. У цьому легко переконатися, навіть просто перечитуючи її рецепти, а якщо ви уважно читаєте наш блог, то така нагода у вас уже напевно була.

Чайлд була відома як проповідниця вершкового масла та вершків, доброго хліба й вина. За це вона неодноразово зазнавала найжорсткішої критики як з боку сучасників-дієтологів, так і з боку нинішніх численних прихильників так званого здорового харчування. До речі, дізнавшись про цей бік переконань письменниці, я не раз потім згадував свою вірменську бабусю, яка часто любила повторювати, що «вершкового масла в їжі багато не буває». Згадана критика переслідувала Джулію протягом усієї її кулінарної кар’єри й була, по суті, провісницею тієї лавини «фанатичного страху перед їжею», що обрушилася на американське — та й не лише американське! — суспільство, починаючи з дев’яностих років минулого століття й донині. Тим часом цей рецепт маленьких піц із баклажанів від Джулії Чайлд, від початку й до кінця побудований на овочевих компонентах, є чудовим доказом протилежного. Ця страва блискуче ілюструє, наскільки ця талановита жінка випереджала свою епоху… Це я про вегетаріанську, низьковуглеводну, безглютенову, низькоглікемічну та інші види дієт, якщо що. ))

Я майже не втручався в написане Джулією Чайлд понад сорок років тому, а цей рецепт, попри це, має такий вигляд, ніби його склали лише вчора! Саме цим Чайлд мені завжди й подобалася — своєю невичерпною новизною та свіжістю рішень. За цією ж ознакою мені іноді здається, що вона цілком могла б бути моєю ровесницею. Сподіваюся, це дещо незвичне порівняння не потребує додаткових коментарів.

У післямові до цього рецепта Джулія припустила, що її піца подається як закуска або гарнір. Візьму на себе сміливість додати, що з неї вийде й зовсім непогана основна страва, придатна для смачного та ситного обіду.

(на дві-чотири порції)