Салат із гороху, сочевиці та козячого сиру з песто

Я не зараховую себе до відданих шанувальників сочевиці, але навіть я не можу не визнати, що поєднання сочевиці з тонкими горіховими й землистими нотками та солодкого зеленого гороху має якусь до кінця не зрозумілу мені, але безперечно нев’янучу чарівність. Якщо ж додати до цього зовсім трохи листя базиліку, песто та кілька скибочок ніжного, кремового козячого сиру, вийде вишуканий салат, рівного якому ви навряд чи зможете приготувати холодної пори року.

Цей рецепт я підгледів у Найджела Слейтера, відомого британського журналіста, кулінарного письменника й радіоведучого. Близько десяти років він веде в «Обсервері» власну колонку, присвячену їжі.

Найджел радить варити сочевицю без інших інгредієнтів, але я не бачу в цьому жодного сенсу. Адже цілком можна додати до неї моркву, селеру, цибулю, лавровий лист і кілька горошин чорного перцю. Це лише посилить аромат цих бобів.

Оскільки я жодного разу не писав у нашому блозі про сочевицю, поспішаю виправити це прикре непорозуміння.

Сочевиця належить до їстівних бобових і росте у вигляді невисокого куща. У Південній Азії сочевицю перед приготуванням традиційно товчуть у ступі й часто їдять разом із рисом, адже вони мають однаковий час приготування. Сочевиця є одним з основних продуктів у таких країнах, як Індія, Шрі-Ланка, Пакистан, Бангладеш і Непал. Більшу частину світових постачань цього виду бобових забезпечують Канада, Індія та Австралія.

Щодо походження сочевиці, то сліди її вирощування знаходять на Близькому Сході ще з доби неоліту. Археологічні знахідки того періоду доводять, що людство почало вживати сочевицю приблизно 9500–13000 років тому.

Сочевиця готується від 10 до 40 хвилин — залежно від сорту: найшвидше готуються очищені від лушпиння маленькі боби сорту «звичайна червона». Після приготування в них з’являється виразний землистий аромат. Сочевиця з лушпинням залишається цілою після приготування, а без нього перетворюється на густе пюре. Обидва види сочевиці використовують для різних страв.

Рецепти із сочевицею популярні не лише в південній частині Азії, а й у Середземномор’ї та Західній Азії. Страви із сочевиці й рису поширені переважно в арабських країнах — їх називають «муджаддара» або «маджадра». В Ірані такі страви подають зі смаженими родзинками й називають «адас поло». В Індії та Пакистані рис із сочевицею готують у страві, що називається «кічді», а в Єгипті це «кушарі». В Ефіопії сочевицю традиційно готують у вигляді тушкованої страви під назвою «кік» або «кік вот», до якої подають ефіопський національний хліб інджеру. Жовтою сочевицею ефіопські жінки годують своїх маленьких дітей.

Крім того, сочевицю використовують для приготування недорогих супів і салатів по всій Європі, а також у Північній та Південній Америці. Іноді її готують разом із курятиною або свининою.

Перед приготуванням сочевицю замочують у воді на один день, а потім тиждень тримають у вологому стані. У цей час змінюється склад її корисних речовин, а також зменшується кількість фітинової кислоти, що міститься в оболонці бобів.

Усе, більше не буду вас мучити й із чистою совістю перейду безпосередньо до рецепта.

(розраховано на дві порції салату або на чотири порції закуски)

Інгредієнти:

• 150 грамів сочевиці
• Додатково для варіння сочевиці:
• 1 невелика морква
• 1 стебло селери
• 1 невелика цибулина
• 1 лавровий лист
• 5 горошин чорного перцю
• 200 грамів зеленого гороху
• Невеликий пучок свіжого базиліку (відокремити листя)
• 200 грамів козячого сиру або бринзи (нарізати невеликими скибочками)
• Песто
• Оливкова олія
• Сіль

Приготування:

1. Промиваємо сочевицю в ситі під проточною водою, а потім варимо 15–20 хвилин у каструлі зі злегка підсоленою водою разом із морквою, селерою, лавровим листом, цибулею та п’ятьма горошинами чорного перцю, доки боби не стануть м’якими. Після цього відкидаємо на друшляк і додаємо 2 столові ложки оливкової олії.
2. У злегка підсоленій воді варимо горох, доки він не стане яскраво-зеленим і ніжним. Відкидаємо на друшляк і охолоджуємо під проточною водою. Змішуємо із сочевицею.
3. Збризкуємо суміш оливковою олією. Солимо й перчимо. Розкладаємо по тарілках, зверху викладаємо скибочки сиру та песто. Посипаємо листям базиліку.