Салат із картоплею, помідорами, оливками та скумбрією, або «інсалата пантеска»

Пантеллерія, яку в давнину греки називали Коссирою, — італійський острів, розташований у Сицилійській протоці Середземного моря за сто кілометрів на південний захід від самої Сицилії та за шістдесят кілометрів на схід від узбережжя Тунісу. У ясні дні берегову смугу Тунісу добре видно з острова. Адміністративно Пантеллерія є сицилійською провінцією, що входить до регіону Трапані.

Площа Пантеллерії становить близько 84 км². Про вулканічну активність острова нагадують гарячі джерела й фумароли — виходи гарячих газів і пари. Згідно з археологічними дослідженнями, які постійно проводять на Пантеллерії, перші люди з’явилися тут понад тридцять тисяч років тому!

Як не дивно, корінне населення Пантеллерії має не сицилійське, а радше іберійське походження, тобто походить із Піренейського півострова, де розташовані сучасні Іспанія та Португалія, або, ще точніше, іберійсько-лігурійське. Лігурійці — індоєвропейський народ, який осів на нинішніх землях італійського регіону Лігурія та подарував останньому свою назву. Протягом тривалого історичного періоду після цього на острові побувало багато різних народів. Спочатку карфагеняни, потім римляни. За останніх острів слугував місцем заслання для римських патриціїв, які завинили, а також членів імператорської родини. Пізніше, у восьмому столітті, Пантеллерію захопили араби. Вони називали острів «Бінт аль-Ріях», що перекладається як «дочка вітрів». 1123 року Рожер II, король Сицилії, повернув Пантеллерію. Через три століття після цього острів знову захопили мусульмани — цього разу то були турки-сельджуки…

Як і у випадку із Сицилією, мусульмани надзвичайно сильно вплинули на культуру мешканців Пантеллерії. Наприклад, аж до кінця вісімнадцятого століття тут можна було зустріти так званий сицилійсько-арабський діалект, який був поширений у Сицилійському еміраті й на Мальті з восьмого до початку чотирнадцятого століття. До речі, у сучасній сицилійській мові, якою розмовляють пантеллерійці, досі є чимало запозичень з арабської, зокрема й назва самого острова, що має семітське коріння.

Неабиякою мірою арабські традиції вплинули й на місцеву кухню. Загалом їжу на острові не назвеш екзотичною. Вона вирізняється простотою й повністю ґрунтується на тих продуктах, які традиційно вирощують або виробляють на цій землі. До речі, усі продукти тут завдяки багатому на мінерали вулканічному ґрунту й найчистішій екології мають дуже високу якість. Тому всі, хто приїздить на Пантеллерію, а відпочивальників тут завжди вдосталь, бо острів дуже красивий, залишаються задоволеними місцевими стравами. Усі вони відзначають яскравий смак і насичений аромат місцевої кухні, яка, особливо за своїми інгредієнтами, помітно відрізняється від кулінарних традицій материкової частини Італії.

Типовим прикладом пантеллерійської кухні, значною мірою побудованої на тому, що дає Середземне море, є рецепт салату з картоплею, помідорами, оливками та скумбрією, або, як його називають самі пантеллерійці, «інсалата пантеска».

Розраховано на чотири порції салату

Інгредієнти

• 600 грамів картоплі
• 1 малосольна скумбрія середнього розміру загальною вагою до 400–450 грамів (почистити, видалити кістки й нарізати невеликими шматочками)
• 25 невеликих зелених оливок (видалити кісточки й розчавити ножем)
• 4 середні рожеві помідори вагою до 450 грамів (нарізати часточками)
• 1 столова ложка каперсів
• 2 невеликі головки червоної цибулі (почистити й нарізати неширокими кільцями)
• 1 великий зубчик часнику (почистити й нарізати тонкими пелюстками)
• Оливкова олія
• Морська сіль (до смаку)
• Чорний перець горошком грубого помелу (до смаку)

Приготування

1. Промиваємо солоні каперси під проточною водою й на деякий час замочуємо. Якщо вони мариновані, цього робити не потрібно.
2. Відварюємо картоплю в лушпинні. Даємо трохи охолонути, чистимо й нарізаємо кружальцями або півкружальцями.
3. Викладаємо у велику салатницю картоплю, цибулю, помідори, часник, каперси, оливки та шматочки скумбрії. Солимо й перчимо.
4. Перед подаванням заправляємо олією й обережно перемішуємо.