Салат із пасти тортеліні з сиром, стручкової квасолі та заправки «Зелена богиня»

Паста тортеліні з сиром або, щоб вам було зрозуміліше й ближче, «сирні пельмені» — розкішна основа для цього чудового салату, у якому, крім тортеліні, є стручкова квасоля та різна літня зелень: рукола, базилік, петрушка. Родзинкою цього салату є навіть не тортеліні, хоча вони самі собою можуть скласти конкуренцію багатьом моїм улюбленим стравам, а знаменита салатна заправка з гучною інтригуючою назвою «Зелена богиня».

Трохи історії… Місце походження пасти тортеліні точно не визначене. За право називатися її творцями ведуть тривалу й непримиренну війну два італійські міста: Болонья (столиця північного регіону Емілія-Романья) та Модена (розташована в однойменній провінції того самого регіону на південному боці річки По). Згідно з Оксфордським тлумачним словником, італійське слово tortellini є димінутивом (зменшувальною формою) від tortello, а те, своєю чергою, димінутивом італійського ж терміна torta. Обидва останні асоціюються з випічкою. Перший записаний рецепт цієї страви датований 1570 роком, а його автором є Бартоломео Скаппі, знаменитий італійський шеф-кухар епохи Відродження. Причому маестро називає цю пасту «тортелетті». У середині XVII століття Вінченцо Танара, італійський гастроном і фахівець із сільського господарства, у своїх записах перейменовує цю пасту на «тортеліні».

У 1800 році народилася легенда, у якій пропонували компроміс для двох протиборчих сторін. Згідно з нею, якось раз у заїжджому дворі в місті Кастельфранко-Емілія, розташованому між Болоньєю та Моденою, зупинилася сама богиня Венера (не дивуйтеся, це ж Італія!). Приголомшений її невимовною красою, господар заїжджого двору не втримався і, коли вона перевдягалася, спробував підгледіти за нею крізь замкову щілину. Але — на жаль! — крізь такий малий отвір він побачив лише пуп богині. Та цього, як оповідається в легенді, виявилося достатньо, щоб чоловік, натхненний цією малою частиною тіла Венери, створив пасту, яка формою нагадує пуп. На честь цієї легенди в Кастельфранко-Емілії навіть проводять щорічний фестиваль. В іншій італійській легенді про походження тортеліні стверджується, що форма цієї пасти є подобою архітектури Модени й нагадує черепаху.

Як і всі інші салати, приготовані на основі пасти, салат із сирними тортеліні готують за кілька годин до подавання до столу. Це роблять для того, щоб паста встигла увібрати аромат заправки. Однак водночас не слід класти в салат овочі та зелень — це необхідно зробити безпосередньо перед подаванням. Інакше салат утратить свою свіжість і хрустку текстуру.

(на чотири порції)

Інгредієнти для тортеліні:

• Тісто (половина порції, зазначеної в рецепті)
• 70 грамів рикоти

Інгредієнти для салату:

• 300 грамів стручкової квасолі (почистити)
• 1 невеликий пучок руколи
• По 50 грамів листочків базиліку та петрушки
• Оливкова олія
• Сіль
• Перець

Приготування:

1. Спочатку готуємо соус. Для цього скористаємося рекомендаціями нашого рецепта «Салатна заправка “Зелена богиня”».
2. Тепер розпочинаємо приготування тортеліні. Ми вже колись готували цю страву (з тією лише різницею, що в цьому випадку начинкою є рикота), тому повторюватися не будемо. Краще відішлемо вас до нашого рецепта «Паста тортеліні в курячому бульйоні, або “тортеліні ін бродо”».
3. Готові тортеліні (поки гарячі!) заправляємо нашим соусом. Тепер вони повинні постояти від пів години до чотирьох годин, щоб паста встигла увібрати всі аромати «Зеленої богині».
4. Поки настоюються тортеліні, можна зварити квасолю. Для цього доводимо до кипіння пару літрів злегка підсоленої води й кидаємо в неї квасолю. Бланшуємо протягом 2–3 хвилин (утім, це залежить від розміру й сорту квасолі, а також від ступеня її зрілості). Потім кожен стручок розділяємо руками вздовж з’єднувальних ниток.
5. До готової пасти, заправленої соусом, безпосередньо перед подаванням додаємо стручкову квасолю, базилік, петрушку й руколу. Обережно перемішуємо. Перевіряємо, чи достатньо солі та перцю.
6. Скроплюємо оливковою олією й подаємо до столу.