Салат із помідорів і зелені зі смаженими смужками піти по-ікарійськи

Сьогодні я із задоволенням продовжу свою розповідь про чудовий грецький острів довгожителів під назвою Ікарія, яку нещодавно розпочав у передмові до рецепта долми — голубців із виноградного листя — з кукурудзою, цибулею та зеленню по-ікарійськи.

Площа Ікарії становить близько 255 км². Свою назву острів дістав на честь давньогрецького міфологічного персонажа Ікара, сина Дедала, який, за переказом, упав у море неподалік від місця, де розташована Ікарія. На острові є безліч природних гарячих джерел, і колись дуже давно він був улюбленим місцем оздоровчого відпочинку давніх греків. Сьогодні на Ікарії живе близько 10 000 людей, і вона продовжує привертати увагу своїми природними красотами, а також разючою тривалістю життя її мешканців.

Острів відносять до п’яти оригінальних «блакитних зон» у проєкті Blue Zones. До них, крім Ікарії, належать італійська Сардинія, японська Окінава, каліфорнійська Лома-Лінда та костариканський півострів Нікоя.

Завдяки своїй віддаленості від Афін — острів розташований за десять годин морського шляху — Ікарія досі залишається недоторканою західною цивілізацією, яка постійно кудись поспішає, жадібна до вражень і споживацька до самих кісток. Відповідно, в кулінарних традиціях її жителів цілком відсутні властиві цій цивілізації перероблені продукти. Ікарійська культура тисячоліттями була замкнена сама на собі й стала результатом географічної ізоляції острова.

Не маючи природних гаваней і продувана всіма вітрами, Ікарія тривалий час залишалася осторонь будь-яких морських шляхів, змушуючи своє населення вести самодостатній спосіб життя й виробляючи в нього імунітет до всіх хвороб індустріалізації та наукового прогресу.

Фізична праця є незмінною щоденною потребою ікарійців, і більша її частина відбувається на свіжому повітрі під лагідними променями місцевого сонця, яке тут практично ніколи не закривають хмари. Садівництво й городництво — важлива нагода для такої праці. Крім того, всі острів’яни ходять пішки: немає сенсу користуватися транспортом там, де до будь-якого потрібного місця можна дійти максимум за 15 хвилин. Вечорами ікарійці нерідко влаштовують танці, і це ще одна причина для руху, в якому вони перебувають безперестанку.

Один із ключів до ікарійського довголіття — принцип, за яким тут живуть і який певною мірою суперечить усьому, що нам про це відомо, а також викликає відверту заздрість. Він звучить так: «лягаю спати якомога пізніше, встаю, коли висплюся». Саме тому ви не знайдете на острові будильників, адже кожен тут живе за своїм внутрішнім біологічним годинником.

Унаслідок такого активного й водночас щадного способу життя ікарійці практично не хворіють. На острові майже невідомі випадки інфарктів або інсультів, тут невисока статистика вірусних захворювань.

Ще один ключ до місцевого довголіття — те, що їдять жителі острова. Їхня їжа проста, і більша її частина має рослинне походження. За статистикою одна ікарійська родина за рік забиває та з’їдає лише одну свійську тварину!

У рецепті салату з помідорів і зелені зі смаженими смужками піти із села Каррес на Ікарії, з яким я хочу вас познайомити, немає нічого незвичного: нарізані часточками червоні й зелені помідори, петрушка, чебрець, смажені шматочки піти, оливкова олія… Але хто сказав, що на Ікарії їдять екзотичні продукти? Тут на стіл потрапляє лише те, що століттями вирощують на власному городі або в саду, і своїм смакам на догоду сучасності ікарійці не зраджують.

(на чотири–шість порцій)

Інгредієнти:

• 750 грамів червоних помідорів (нарізати часточками або будь-яким іншим способом)
• 350 грамів зелених помідорів сорту сливка (нарізати часточками або будь-яким іншим способом)
• 1 велика головка червоної цибулі (почистити й нарізати півкільцями)
• 1 великий пучок петрушки (грубо посікти листочки й тонкі гілочки)
• 1 столова ложка свіжого чебрецю
• 2 піти
• 6 столових ложок оливкової олії
• Морська сіль і чорний перець до смаку

Приготування:

1. Нарізаємо піту тонкими смужками завдовжки до 5 см і обсмажуємо їх на сухій сковороді.
2. У великій салатниці змішуємо шматочки піти з помідорами, цибулею, зеленню та оливковою олією. Солимо й перчимо.
3. Негайно подаємо до столу.