Смажена молода картопля з гірчично-горіховим соусом вінегрет

Христос воскрес, православні! Сказав і всміхнувся, але не від радості чи, скажімо, душевного піднесення, а радше від певного збентеження через бездумне, щойно повторене слідом за десятками мільйонів інших християн, ритуальне привітання, якому вже, вважайте, кілька тисячоліть… Що вкладає кожен із нас у ці два, давно формалізовані й тому такі, що втратили свій первісний зміст, слова — Христос воскрес! — гарну казку, хвилюючу легенду, історичну бувальщину, щедро прикрашену міфологічними подробицями, незаперечне свідчення великого дива? Можу відповісти за себе: я не вкладаю в них рівним рахунком ні-чо-го, крім настрою — емоції, що повторюється щороку в першу неділю, яка настає після весняного повного місяця, точніше, у першу неділю після повного місяця, відлічуваного від дня, коли центр сонячного диска у своєму доступному оку русі екліптикою перетинає екватор (325 року Перший Нікейський собор узгодив принцип визначення дати Великодня: його святкують у першу неділю після пасхальної повні, що настає 21 березня або пізніше. Значно згодом німецький математик Карл Фрідріх Гаусс (1777–1855) запропонував зручний алгоритм обчислення дати Великодня; першу версію він опублікував 1800 року. Усе ж ніколи не ставив собі за мету до кінця зрозуміти, як саме вони це роблять!) Ну, та Бог із ним, я зовсім не про це…

Знаєте, що є для мене в цьому дні? Коротко відповісти, мабуть, не вдасться. Це щось подібне до настання Нового року, тільки трохи інакше — це дійство, розтягнуте приблизно на тиждень, коли все в домі прибирається, білиться й підфарбовується, начисто миється підлога, витирається пил у найдальших кутках, купуються всілякі поробки у вигляді пташок у гніздечках та іншого, якими потім прикрашають будинок і двір, купуються вино й паски, збираються кошик і рушники, а напередодні свята готуються «крашанки» (це в нас традиційно робить Юля). Потім усе відбувається дуже швидко: недовге стояння біля церкви з пасками, яєчками й вином, піп із втомленими, але сяючими очима, який хрипло, зірваним голосом сповіщає «хри-и-истос-во-скре-е-ес!» і обмахує тебе мокрим кропилом із ніг до голови (ця завершальна частина мені подобається найбільше), потім повернення додому й розговіння — ось і весь Великдень на цьому. Для нас — мене та Юлі…

У Великодня, як думаю я іноді, є ще одне призначення, принаймні тут, на півдні України, — повернути весну обличчям до літа, яке в нас починається у травні (маю на увазі погоду, звісно). Ось, наприклад, з’являється молода картопля. Вона все ще по п’ятдесят гривень, але ж це зовсім ненадовго, чи не так? Разом із нею починають продавати капусту нового сезону, редиску, молодий часник і навіть полуницю. У цей час уже зовсім не хочеться їсти м’ясо та й нічого іншого, надто важкого… — ось-ось, і ми перейдемо майже на самі овочі та фрукти, тож і ви, постійні читачі нашого блогу, разом із нами готуйтеся, якщо що. ))

У нашому сьогоднішньому салаті є все, що потрібно для здорового весняного говіння, — молода картопля розміром з аличу (відварена або запечена в духовці — на вибір), ніжне, грубо нашатковане листя молодої капусти, свіжий базилік, зелена цибуля, горіхи й вінегрет. Не забудьте трохи розчавити кілька картоплин, щоб вінегрет міг краще просочити їх усередині.

До такого салату найправильніше подавати свіжу білу окрайку підсмаженого хліба із хрусткою скоринкою й не забути наприкінці витерти нею насухо дно салатниці. В італійців цей ритуал називається «scarpette». Bon appetite!

(на 6–8 осіб)

Інгредієнти:

• 1,2 кг молодої картоплі (якщо збираєтеся варити, то краще почистити; якщо запікати в духовці, то просто ретельно промити)
• Невелика головка молодої капусти (розібрати на листя й порвати руками)
• 1 пучок зеленої цибулі (грубо нарізати)
• 1 пучок базиліку (розібрати на листя, грубо посікти)
• 80 грамів волоських горіхів (обсмажити й очистити від шкірки)

Інгредієнти для соусу вінегрет (можете скористатися інгредієнтами за посиланням, а можете тими, що наведені нижче):

• 2 зубки часнику (почистити)
• 40 мл олії з волоських горіхів
• 40 мл лимонного соку
• 20 мл червоного винного оцту
• 50 грамів діжонської гірчиці
• 60 мл оливкової олії холодного віджиму
• Морська сіль грубого помелу
• Чорний перець тонкого помелу

Приготування:

1. Викладаємо молоду картоплю на сковороду, скроплюємо оливковою олією, солимо, перчимо й потім обсмажуємо близько пів години, доки вона не підрум’яниться й не стане ніжною (якщо все ж вирішимо варити картоплю, тоді її потрібно буде почистити).
2. Поки готується картопля, готуємо соус вінегрет. Для цього звертаємося за посиланням до нашого рецепта й робимо цей соус або з інгредієнтами за посиланням, або з наведеними вище.
3. Коли все буде готово, перекладаємо картоплю у велику миску, додаємо молоду капусту, зелену цибулю та соус, а потім перемішуємо дерев’яною ложкою. При цьому не забуваємо трохи притиснути кілька картоплин із причини, про яку я вже вам розповідав.
4. Перед самим подаванням заправляємо салат горіхами й базиліком.