Смачні бутерброди з відвареним язиком, соусом Морне та маринованими огірками

Яких тільки історій не начитаєшся іноді в інтернеті! Взяти хоча б відомого абсолютно всім іще зі шкільної лави астронома й автора геліоцентричної концепції світобудови Миколая Коперника… Хіба можна було собі уявити, що цього талановитого чоловіка, який жив на межі п’ятнадцятого й шістнадцятого століть, деякі історики кулінарії вважають винахідником бутерброда?!

А історія ця така: у молоді роки Коперник вивчав медицину в Італії, у Падуанському університеті, хоча диплома доктора так і не отримав. Після цього єпископ Ватцельроде, який був Коперникові дядьком, влаштував молодого Миколая каноніком у Фромборкському соборі й водночас комендантом Ольштинського замку.

Навесні 1520 року згаданий замок обложили лицарі Тевтонського ордену. Через кілька місяців у маєтку почалася епідемія невідомого захворювання, визначити яке тепер, через стільки років, неможливо. У замку захворіло багато людей, а кілька навіть померли.

Тут у Коперника з’явилася можливість застосувати на практиці свої знання з медицини, але звичайні для того часу ліки в цьому випадку не допомагали. Тоді Коперник вирішив установити причини, які спричинили цю епідемію, і, оскільки вважав, що винні в цьому, найімовірніше, продукти, поділив захисників замку на групи та призначив їм різні раціони харчування.

Невдовзі Миколай установив, що не хворіє лише одна група — та, якій не давали хліба. Після такого відкриття було б розумно взагалі не їсти хліба, але зробити це в замку, який перебував в облозі й де й без того були проблеми з їжею, здавалося безглуздою витівкою. Адже грубий чорний хліб був одним з основних продуктів, що підтримували життя тих, хто перебував у фортеці.

Пересуваючись довгими коридорами замку й підіймаючись доволі вузькими гвинтовими сходами на фортечні вежі, обложені іноді впускали свій шматок хліба на підлогу, а потім, злегка обтрусивши й обдмухавши, з’їдали. Можливо, подумав Коперник, уся зараза походила від бруду, який потрапляв на хліб із підлоги. І тоді йому спала на думку ідея намазувати хліб чимось світлим і їстівним, на тлі чого можна було б легко помітити будь-які смітинки й прибрати їх. Для цього ідеально підходило вершкове масло…

Так нібито народився перший бутерброд, а невідома інфекція покинула стіни Ольштинського замку.

Тевтонському ордену тоді не вдалося захопити фортецю, і німецькі лицарі були змушені зняти облогу. До Алленштайна з Лейпцига приїхав голова гільдії аптекарів і лікарів Адольф Буттенад, щоб на місці отримати відомості про причину епідемії та способи її лікування. Коперник залюбки поділився з ним своїм досвідом.

Буквально через два роки після смерті астронома (1545 року) у Європі знову спалахнула подібна епідемія, і Буттенад згадав про лікування, вигадане Коперником. Відомо, що цього разу воно не допомогло зупинити хворобу. Однак нова страва сподобалася багатьом і поступово поширилася всім європейським континентом.

(на два смачні бутерброди)

Інгредієнти:

• 200 грамів відвареного свинячого язика (нарізати тонкими скибочками)
• 2 середні мариновані огірки (нарізати невеликими шматочками)
• 2–3 пера зеленої цибулі (подрібнити)
• 2 середні зубчики часнику (подрібнити)
• Дві третини склянки соусу Морне
• 1 столова ложка вершкового масла
• 2 великі скибки цільнозернового хліба (підрум’янити на сухій сковороді)

Приготування:

1. Спочатку приготуємо соус Морне, рецепт якого ви знайдете в нашому блозі.
2. Потім у невеликій мисці змішуємо огірки, зелену цибулю та часник. Даємо постояти пів години.
3. Після цього в невеликій сковороді на помірно слабкому вогні розтоплюємо масло й коротко, протягом 1–2 хвилин, обсмажуємо в ньому язик.
4. Викладаємо на хліб скибочки язика, поливаємо соусом і посипаємо сумішшю огірків, часнику та зеленої цибулі.
5. Одразу ж подаємо до столу.