Тости з анчоусами, маринованими перцями та петрушкою по-іспанськи, або «тостадас де бокеронес»
ДО ОБРАНОГО
Ми звикли до того, що тости — це швидкий сніданок, який можна приготувати на ходу, але так було не завжди.
До появи електричних тостерів нарізані вручну скибочки хліба обсмажували на довгій металевій виделці або в спеціальній рамці над вогнем у вогнищі чи над пальником газової плити. Перші найпростіші пристрої для смаження хліба над відкритим вогнем з’явилися на самому початку дев’ятнадцятого століття. Перший електричний тостер винайшов 1893 року Алан Макмастер у Шотландії. Він назвав своє дітище eclipse toaster, що в буквальному перекладі з англійської означає «тостер, який затемнює», і уклав угоду з компанією Crompton про його виробництво та продаж у Британії. Недоліком цього тостера було те, що він підсмажував лише один бік хліба, тому останній доводилося перевертати вручну.
Серйозною технічною проблемою для перших тостерів було створення нагрівального елемента, який міг би постійно підтримувати високу температуру й витримувати часту експлуатацію. 1905 року Альберт Марш винайшов ніхром — дріт розжарювання, який виготовляли зі сплаву нікелю та хрому і який був надійним та довговічним під час частого нагрівання. 1906 року в Америці зареєстрували патент на електричний тостер інженера Джорджа Шнейдера з компанії American Electric Heater у штаті Детройт, де використовували дріт Альберта Марша.
Знаменита американська компанія General Electric представила свій перший тостер 1909 року, застосувавши власний нагрівальний елемент, який конкурував зі згаданим. Модель D-12, створену Френком Шейлором, історики назвали першим комерційно успішним проєктом електричного тостера.
До 1923 року американська компанія Copeman Electric Stove Company представила на ринку тостер, який мав пристрій для повертання скибочок хліба під час обсмажування. Щоправда, робити це також доводилося вручну.
Лише 1919 року один американський механік на ім’я Чарльз Страйт винайшов більш-менш зручний тостер для ресторанів, а 1921 року він же запатентував автоматичне «викидання» хліба з тостера.
Оновлену версію тостера Страйта почали продавати в торговому центрі Waters у Міннеаполісі 1926 року. Цей тостер міг підрум’янювати хліб з обох боків одночасно, мав таймер і функцію видавання готових тостів.
Буквально через кілька років Отто Фредерік Роведдер винайшов машину для попереднього нарізання хліба. Її вперше встановили в липні 1928 року в місті Чиллікот, штат Міссурі, у місцевій компанії з випікання хлібобулочних виробів. Невдовзі нарізаний хліб набув великої популярності серед американців. Після цього попит на електричні тостери значно зріс.
Починаючи з того ж 1928 року, відома американська мережа з випікання та продажу хліба Holsum Bread першою почала пакувати й продавати нарізаний хліб по всій Америці. Хліб виробляли за одним рецептом і однієї форми, а це вже повністю відповідало тому, що ми сьогодні розуміємо під поняттям тостового хліба. Залишалося лише купити його, принести додому й засунути в електричний тостер…
Що ж, після цієї коротенької і, сподіваюся, пізнавальної історії я хочу познайомити вас із черговим рецептом тостів. Отже, тости з анчоусами, маринованими перцями та петрушкою по-іспанськи, або «тостадас де бокеронес».

Інгредієнти
- Тостовий або будь-який інший хліб на ваш вибір
- Малосольні анчоуси (можна замінити якісною хамсою)
- Солодкий червоний перець (запекти в духовці, видалити насіння та шкірку, нарізати неширокими смужками)
- Гострий зелений перець халапеньйо (видалити насіння, нарізати тонкими кільцями)
- Часник
- Лимонна цедра
- Петрушка
- Бальзамічний оцет
- Оливкова олія
- Сіль
Приготування
- За день до приготування тостів змішуємо в невеликій мисці до смаку нарізані смужки солодкого перцю, кільця халапеньйо, часник, оливкову олію, бальзамічний оцет, сіль і цукор. Накриваємо плівкою й залишаємо в холодильнику на ніч.
- У день приготування чистимо анчоуси й видаляємо кістки. Потім обсмажуємо хліб у тостері або на сухій сковороді.
- Викладаємо на тости мариновані перці та анчоуси, скроплюємо рештками маринаду й посипаємо петрушкою.




КОМЕНТАРІ