Панцанела зі смаженим хлібом, рикотою й травами від Бена Джонсона

Ресторан «Вошугал Таймс» розташований у маленькому однойменному містечку округу Кларк (штат Вашингтон). Його шеф-кухар і керівник Бен Джонсон працює, за його ж словами, у кулінарії відтоді, «як почав себе пам’ятати». Перші уроки кулінарної майстерності він отримав у домі рідної тітки, яку регулярно навідував разом із матір’ю, коли йому було лише сім років! Тому кількома роками пізніше, під час навчання в інституті, Бен зовсім не випадково влаштувався підробляти саме до ресторану. Перша його посада в американському громадському харчуванні була не надто престижною — мийник посуду. Зате саме відтоді, по суті, й почалася його офіційна кар’єра на шляху до самої її вершини — місця шеф-кухаря у престижному ресторані.

Сам він згадує ті часи так: «Я ніколи не навчався в жодній кулінарній школі. Натомість я ходив у гості до тітки, і ми цілими днями щось там готували й пекли, готували й пекли. Я отримував від цього процесу невимовне задоволення, і весь мій дитячий досвід готування увійшов у саму підсвідомість на все життя. Згодом я знайшов іншу роботу в цій самій сфері, а потім ще одну… Мене завжди оточували чудові люди, у яких було чого повчитися. Так я невиліковно «захворів» кухарською справою».

2000 року згадана «хвороба» нарешті привела Бена до «Колорадо Еджвотер Кантрі Клаб» (Портленд), де він у віці лише сімнадцяти років (!) став шефом із комплектування продуктів і напоїв. Під час роботи в клубі Джонсон познайомився з одним із його членів Томом Ліптроттом, і той, бачачи, як «горить» хлопець на роботі, запропонував йому, щойно випаде така можливість, відкрити спільний ресторан. Удвох вони виношували цю ідею протягом кількох років, доки 2018 року власники ресторану «У Хеллерів» у Вошугалі не виставили його на продаж…

Сам Джонсон описує свою філософію приготування як «звичайну й цілком американську». Меню його ресторану охоплює стандартний для будь-якого американського закладу такого типу набір різних закусок, салатів, сендвічів, стейків і риби. У ньому можна зустріти фаршировану печену картоплю, сендвічі з холодними смаженими реберцями, чаудер із молюсків, густий овочевий суп, макарони із сиром і зеленим песто, приготовану на грилі курку з броколіні та багато-багато іншого. Простоту своїх страв Бен із лишком компенсує тим, що всі вони приготовані з найсвіжіших продуктів і… неймовірно смачні.

Його партнер по бізнесу й однодумець Ліптротт, розповідаючи про Джонсона, з гордістю зізнається: «Усе, що готує Бен, шалено апетитне, і особисто я в захваті від його куховарства. Точно так само вважають усі наші численні клієнти. Бен — шеф-кухар від бога!».

І ось вам найближчий приклад сказаного: звичайну тосканську панцанелу Бен Джонсон перетворює на цілком фантастичну страву, причому досягає цього в найпростіший спосіб: традиційну чіабату для панцанели він підсмажує…

(розраховано на чотири порції)

Інгредієнти:

• 600 грамів рожевих помідорів або помідорів сорту сливка (нарізати невеликими часточками)
• 400 грамів огірків (настругати тонкими пластинами за допомогою овочечистки)
• 250 грамів цибулі шалот (почистити й нарізати тонкими кільцями)
• 1 великий зубок часнику (почистити й натерти на дрібній тертці)
• Пів склянки маленьких тонких гілочок петрушки з листочками
• Пів склянки листочків базиліку
• 200 грамів рикоти
• 4 скибочки чіабати
• 40 мл червоного винного оцту
• 120 мл оливкової олії
• Сіль
• Перець

Приготування:

1. У маленьку миску кладемо рикоту й вливаємо 40 мл оливкової олії. Додаємо сіль і перець до смаку. Добре перемішуємо.
2. У салатниці змішуємо помідори, огірки, шалот, часник, базилік, петрушку й оцет. Так само солимо та перчимо до смаку.
3. Потім нагріваємо в середній сковороді решту олії й обсмажуємо скибочки чіабати з одного боку протягом 2 хвилин. Перекладаємо на обробну дошку, злегка посипаємо сіллю й нарізаємо шматочками зі стороною 3,5–4 см. Додаємо їх до салатної суміші.
4. Розкладаємо панцанелу по сервірувальних тарілках разом із рикотою та скроплюємо невеликою кількістю оливкової олії.