Пікантний суп із локшиною, зеленою квасолею та імбиром в азійському стилі

Супи у східноазійській культурі здебільшого подають до столу як одну з основних страв під час обіду або вечері (утім, у деяких країнах згаданого регіону їх за традицією їдять і на сніданок), а в деяких випадках — із церемоніальною метою просто з невеликими прикрасами. При цьому особливу увагу приділяють суповим бульйонам. У деяких випадках типові інгредієнти, використані для приготування бульйону, стають частиною таких супів. Зазвичай азійські супи ґрунтуються винятково на бульйонах і не містять жодних молочних продуктів, як-от молоко або вершки, як це заведено в західно- та східноєвропейській кухні. Для загущення всіх супів такої категорії зазвичай використовують очищений крохмаль із кукурудзи або батату.

Азійські супи, як правило, поділяють на солоні та солодкі. Наприклад, якість стандартного пікантного супу такого типу в Китаї або Японії визначається такими його характеристиками, як аромат і смак умамі або «сянь», а також, меншою мірою, тими відчуттями, які має в роті людина, куштуючи його. Водночас солодкі супи, як-от «тонг суй», цінують передусім за їхній аромат, відчуття в роті й особливо післясмак. Багато супів азійці їдять (або п’ють) не лише через їхній смак, а й через їхню легендарну користь для здоров’я. Часто їх навіть рекламують не за смак, а за їхні нібито цілющі або тонізувальні властивості.

У китайській мові супи з локшиною зазвичай відносять до категорії страв із локшини, а не супів у тому сенсі, як розуміємо їх ми, про що свідчить той факт, що більшість китайських супів із локшиною визначають прикметником 湯麵, який часто додають до ієрогліфів, що позначають суху локшину 乾麵.

Багато супів уживають, зокрема, як загальнозміцнювальний засіб, а їхнє приготування тісно пов’язане з постулатами традиційної китайської медицини. У східноазійській кухні є чимало різновидів усіляких тонізувальних супів, які можуть вразити уяву будь-якої непідготовленої до цього людини — від гострих і насичених до зовсім легких на смак із найтоншими ледь відчутними нотками спецій, трав, квітів тощо, від пряних до солодких. Деякі однойменні супи насправді можуть складатися з різних інгредієнтів через регіональні вподобання або кліматичні відмінності. Такі супи зазвичай містять один або кілька видів м’яса (найчастіше свинину або курятину), овочі та цілющі трави.

Зелена квасоля та червоний солодкий перець надають яскравої контрастної естетики кожній тарілці цього простого курячого супу. У базовому варіанті його готують із курячої грудки та курячого ж бульйону, приготованого на курячому каркасі й крильцях, тому робиться він дуже швидко (усього за 20–30 хвилин!) і з мінімальними зусиллями. Якщо ви не можете знайти локшину соба в магазині, використовуйте звичайну яєчну локшину: відступ від автентичного варіанта буде незначним.

(розраховано на 4 порції)

Інгредієнти:

• Невелика куряча грудка вагою близько 500 г, розрізана вздовж навпіл
• 250 г зеленої квасолі
• 1 середній солодкий перець, бажано червоний (видалити насіння, нарізати півкільцями)
• 1 великий зубчик часнику (нарізати тонкими пелюстками)
• 3 см кореня імбиру (почистити й нарізати тонкими кружальцями або півкружальцями)
• 1 неповна чайна ложка сушених пластівців перцю чилі
• 2 столові ложки дрібно нарізаної зеленої цибулі
• 1,6 л наваристого курячого бульйону
• 160 г шовковистого тофу (нарізати кубиками зі стороною 1,5 см)
• 120 г локшини соба або яєчної локшини
• 20 мл рисового оцту
• 20 мл устричного соусу
• 40 мл соєвого соусу (або до смаку)
• Рослинна олія

Приготування:

1. У великій сковороді на середньо-сильному вогні нагріваємо дві столові ложки олії й обсмажуємо в ній протягом 5–6 хвилин половинки грудки, перевертаючи їх що дві хвилини. Готове м’ясо перекладаємо на дошку, даємо трохи охолонути й нарізаємо скибочками.
2. Тим часом у великому сотейнику доводимо до кипіння бульйон, імбир, часник, пластівці чилі та 240 мл води. Потім всипаємо локшину, зменшуємо вогонь до слабкого й варимо 7–8 хвилин.
3. Додаємо червоний перець, квасолю та скибочки курячої грудки. Продовжуємо готувати ще дві хвилини. Наприкінці вимикаємо вогонь і додаємо в суп решту інгредієнтів.
4. Подаємо негайно!