Холодний суп-пюре з кукурудзи та базиліку

Це літо було по-справжньому спекотним. Іноді температура повітря піднімалася до 45 градусів за Цельсієм — і це в затінку! Уночі, коли навіть ми, жителі півдня, очікуємо прохолоди, стовпчик термометра не опускався нижче 32–33 градусів, і рятував лише вентилятор, бо наш кондиціонер не справлявся з цим вологим, густим і нагрітим повітрям. За такої погоди, рідкісної навіть для наших країв, часто почуваєшся наче космонавт у невагомості — тіла майже не відчуваєш.

Попри такі екстремальні умови, робота на нашій маленькій, до краю тісній кухні не зупинялася ні на мить. За це я вже не раз (подумки, звісно) поставив пам’ятник моїй Юлі. Адже в цьому самому пеклі, помноженому на кілька майже постійно ввімкнених конфорок, а нерідко й духовку, вона проводила по 8–10 годин на добу.

Традиційно цієї пори року ми перетворюємося на справжніх «овочеїдів», і якщо порівняти у відсотках кількість з’їденого м’яса й овочів, виходить приблизно один до шести, а то й до семи. Овочі ми готуємо майже винятково на сковороді або в духовці — смажені вони смачніші. А цього літа ми чомусь їли ще більше овочів, ніж зазвичай. Гігантські, круглі й видовжені баклажани (фіолетові, білі та в цяточку), майже медові на смак рожеві помідори, болгарські перці, зелені й жовті цукіні, кабачки, важкі качани цукрової кукурудзи, великі та соковиті зубчики часнику, м’ясистий чилі — усе це день у день перетворювалося в наших сковородах, сотейниках і каструлях у неймовірних кількостях незалежно від температури за бортом. А потім з’їдалося без залишку…

Усі овочі цього року чомусь були дуже солодкими — мабуть, завдяки сонцю, яке невтомно поливало землю своїм промінням, сповненим вічної життєдайної енергії творення. Тому іноді з ними нічого не хотілося робити — настільки добрими вони були у своєму природному вигляді.

У нашому холодному супі-пюре з кукурудзи та базиліку майже нічого й не треба готувати, якщо не рахувати злегка відварені (лише 10–15 хвилин!) качани кукурудзи.

Кількість базиліку в цьому супі має вирішальне значення для формування смаку в потрібному напрямку, тому його має бути багато, точніше кажучи — дуже багато.

Для кращого результату не забудьте попередньо замочити горіхи кеш’ю в холодній воді на три-чотири години, перш ніж перебивати їх у блендері.

Цей суп дуже поживний, тому порції не мають бути надто великими — приблизно по одній-півтори склянки кожна. Пам’ятайте, що охолодити суп бажано безпосередньо перед подаванням, щоб він мав потрібну консистенцію.

Інгредієнти:

• 4 качани молодої цукрової кукурудзи (очистити качани від листя й відварити протягом 10 хвилин разом із половиною листя; 1 літр відвару з-під кукурудзи залишити)
• 2 склянки грубо порубаного листя зеленого базиліку (приблизно 2 великі пучки)
• 1 середній пучок петрушки (відокремити листя й грубо порубати)
• 2 свіжі огірки (видалити кінчики й нарізати маленькими кубиками)
• 2 великі зубчики часнику (почистити й подрібнити)
• Пів склянки кеш’ю (попередньо замочити на 3–4 години)
• Пів склянки домашніх вершків
• 1 столова ложка білого винного оцту
• Чверть склянки оливкової олії
• Сіль, перець

Приготування:

1. Гострим ножем зрізаємо зерна кукурудзи з качанів (трохи залишаємо для прикрашання) і викладаємо в блендер. Додаємо кеш’ю, відвар з-під кукурудзи, базилік, петрушку, часник, оливкову олію, вершки, сіль і перець. Добре все перебиваємо до стану ніжної однорідної маси.
2. Переливаємо суп у контейнер зі щільною кришкою (або в каструлю) і ставимо в холодильник на дві-три години.
3. Перед подаванням заправляємо оцтом, іще раз перевіряємо на сіль і перець. Розливаємо по тарілках, посипаємо кубиками огірка та зернами кукурудзи.
4. Подаємо суп-пюре холодним.