Суп-пюре зі шпинату, броколі та картоплі

Що ви знаєте про суп?

Латинське слово «suppa» перекладається як «хліб, вимочений у юшці».

Історики кулінарії стверджують, що історія супу, ймовірно, не менш давня, ніж історія кулінарії загалом. Вважається, що супи почали варити лише тоді, коли в побуті давніх людей з’явився глиняний посуд. До того їх готували у шкурах тварин, кошиках із кори дерев і очерету. Воду окремо кип’ятили на гарячому камінні, а потім заливали нею перетерті злаки, м’ясо й коренеплоди. Однак «викопний» суп відрізнявся від сучасного тим, що відвар або бульйон не вживали в їжу, а використовували лише для термічної обробки продуктів.

Найдавніший задокументований рецепт супу історики виявили в книзі, написаній відомим афінянином Епікуром у IV столітті. Він радив приготувати його з баранячого фаршу, телячих мізків, оливкової олії та білого вина, додавши лавровий лист і кмин.

Уже наприкінці XV століття винахідливі в їжі французи створили близько вісімдесяти видів супів. У ті далекі часи французькі селяни їли суп двічі на день, тож можна сказати, що він був їхньою основною стравою. Саме тому для багатьох французьких, а також іспанських та італійських супів, які готують за рецептами XVI–XIX століть, характерні густа навариста юшка, наявність борошна або хліба серед інгредієнтів, а також значна поживність і зігрівальні властивості. Заможні ж люди переважно використовували суп лише як підливу до м’яса й овочів, які в ньому готувалися.

З появою металевого посуду, здатного витримувати високу температуру, підвищилася і якість приготування супів, рецепти яких ставали складнішими й вишуканішими.

У наші дні в національних кухнях усього світу налічується близько ста п’ятдесяти типів супів, які поділяються приблизно на тисячу видів.

У нашому ж рецепті йтиметься про суп-пюре.

Супи-пюре — чудова страва будь-якої пори року. Узимку, щоб зігрітися, ви можете приготувати його гарячим, а влітку, рятуючись від спеки, — подати холодним.

Супи-пюре можна готувати з будь-яких продуктів, що опинилися під рукою. Це можуть бути м’ясо, птиця, риба, овочі, злаки й навіть фрукти. Зазвичай їх готують із додаванням бульйону, вершків або молока. Суп можна урізноманітнити всілякими горіхами, беконом або грудинкою, різною зеленню чи карамелізованими овочами. Цей різновид супів часто готують із вином, фруктовими соками, оцтом — винним, фруктовим або бальзамічним. Вибір спецій для супів-пюре також великий: від звичайних лаврового листа й духмяного перцю до мускатного горіха, кориці та шафрану. Загалом, аби лише вистачило фантазії, знань і вміння! Тож не зволікаймо й нарешті перейдемо до найголовнішої та найприємнішої частини кожної нашої публікації — приготування легкого й дуже поживного супу-пюре зі шпинату, броколі та картоплі. Як завжди, ми сподіваємося… хоча ні, ми переконані, що у вас неодмінно все вийде й за обіднім столом ви почуєте чимало компліментів!

(на 4 порції)

Інгредієнти:

• 650 г броколі, розібраної на суцвіття
• 400 г картоплі, почищеної й нарізаної кубиками
• 300 г кореня пастернаку, почищеного й нарізаного так само, як картопля
• 2 середні пучки листя шпинату, очищеного від черешків і добре промитого
• 200 мл домашнього молока
• 1 столова ложка гарбузового насіння, попередньо обсмаженого, для прикрашання
• Домашні вершки для прикрашання
• 1 чайна ложка трав
• Морська сіль

Приготування:

1. Кладемо до невеликої каструлі картоплю, пастернак і трави. Заливаємо трьома літрами питної води й готуємо, доки овочі не стануть зовсім м’якими. Додаємо броколі та варимо ще 5 хвилин. Вимикаємо вогонь.
2. Нагріваємо невелику сковороду й тушкуємо в ній шпинат, доки він не віддасть усю рідину.
3. Кладемо готовий шпинат до каструлі з овочами, залишивши кілька листків для прикрашання, і перебиваємо всі інгредієнти разом із відваром до ніжної однорідної консистенції.
4. Вливаємо молоко й солимо. Якщо консистенція супу видасться надто густою, додаємо ще трохи молока.
5. Перед подаванням розливаємо суп-пюре по тарілках, прикрашаємо гарбузовим насінням, листям шпинату та вершками. Svādiṣṭ khānā!