Латиноамериканський гриль із куркою, або «полло асадо»

Насправді для полло асадо — буквально «курчати на грилі» — ніколи не існувало й досі не існує раз і назавжди усталеного рецепта. Готуючи незліченні варіації цієї культової страви по всій Латинській Америці, місцеві гаучо (або просто ковбої) переважно покладаються на ті інгредієнти, які є в певному регіоні й відповідають регіональним кулінарним традиціям.

Запропонований вам спосіб приготування асадо ґрунтується на тому, як це роблять у нікарагуанських fritangas — своєрідних гриль-барах, по-простому влаштованих просто неба, де на імпровізованому грилі вміють довести мариноване куряче, свиняче та яловиче м’ясо до цілковитої золотаво-коричневої досконалості. Особливого, ні з чим не зрівнянного аромату асадо надає naranja agria (різновид апельсина з виразним гіркувато-кислим присмаком), а сік наранха також сприяє утворенню дивовижної підливи в тарілці з асадо, де він змішується з натуральними соками самого м’яса. До речі, якщо, готуючи запропонований тут варіант полло асадо, ви не знайдете апельсинів зі згаданими смаковими характеристиками, цілком підійде суміш соків звичайного солодкого апельсина й лайма в рівних частинах.

Будь-якому нікарагуанцеві димок від полло асадо, що готується й від якого навіть у ситої людини потечуть слинки, неодмінно нагадає дитинство та розташовану за рогом поряд із рідною домівкою фрітангу, куди у вихідні після церкви його водили батьки. Можливо, почасти саме тому подібні, як правило, дуже скромні заклади вважають у Нікарагуа культурною спадщиною країни, її кулінарною візитівкою, якщо хочете.

Фрітанги й донині є невіддільною та органічною частиною нікарагуанської інфраструктури громадського харчування. Смажене на грилі м’ясо в них зазвичай супроводжують добрячою порцією gallo pinto (рису й квасолі), смаженими плантанами (різновидом популярних у латиноамериканській кухні зелених бананів, які використовують переважно в солоних стравах), а також крижаною склянкою газованого напою або пляшечкою цього ж напою із соломинкою на додачу.

Хоча це, можливо, й не дуже коректно з погляду автентичної належності, але до нікарагуанського полло асадо ми приготували аргентинський чимічуррі з портулаком. Ну а що вдієш, якщо хочеться? 😁

(розраховано на чотири порції)

Інгредієнти:

• 2 маленькі курчата вагою по 1 кг кожне (розробити як курчат тапака, тобто видалити хребет і розгорнути у вигляді розкритої книжки)
• 1 невелика головка жовтої цибулі (почистити й дрібно порубати)
• 3 великі зубки часнику (почистити й грубо порубати)
• 1 чайна ложка подрібненого перцю чилі без насіння
• 1 середній пучок кінзи (тонкі гілочки з листочками відокремити й дрібно порубати)
• 1 склянка свіжовичавленого соку гірко-кислого апельсина або по пів склянки соку солодкого апельсина й лайма
• Рис і чимічуррі з портулаку (для подавання)
• 1 чайна ложка морської солі середнього помелу

Приготування:

1. Викладаємо на кухонну дошку цибулю, часник, перець чилі, кінзу та сіль і ретельно подрібнюємо ножем до стану неоднорідної маси. Отриману суміш переносимо у велику миску й змішуємо з апельсиновим соком. Сюди ж поміщаємо курчат і добре натираємо маринадом з усіх боків. Залишаємо за кімнатної температури на 2–3 години.
2. Готуємо до роботи мангал або гриль.
3. Звільняємо курчат від надлишків маринаду. Поміщаємо на решітку над тліючим вугіллям і готуємо по 12–14 хвилин із кожного боку, час від часу перевертаючи так, щоб м’ясо не підгоріло.
4. Поки готується до роботи мангал і смажаться курчата, варимо рис і готуємо соус чимічуррі з портулаку.
5. Подаємо полло асадо з рисом і соусом чимічуррі.