Курячий диван

«Курячий диван»… — під цією дещо дивною для слов’янського вуха назвою мається на увазі куряча касероль — тушкована французька страва, — яку традиційно готують із броколі та соусом Морне. Ця страва вперше з’явилася й набула поширення в Нью-Йорку ще на початку двадцятого століття. Її автором був кухар на прізвище Ентоні Лагасі, який працював у ресторані готелю «Четем» і винайшов курячий диван як своєрідне випробування — із мінімальними витратами створити знакову страву. Невдовзі після появи курячий диван справді став культовим у згаданому ресторані.

За іншою версією походження цієї страви, кухар Лагасі вигадав її, щоб привернути увагу власників ресторану «Диван Паризьєн» і надалі просунутися кар’єрними сходами. Хай там як, курячий диван мав шалений успіх і дуже швидко, у першій половині минулого століття, з’явився в меню багатьох ресторанів американського Заходу та Середнього Заходу. Сам Ентоні Лагасі отримав спеціальну нагороду за винахід цієї страви. Що ж, гадаю, цілком заслужено!

У французькій мові слово «диван» асоціюється з місцем у великому холі, де проводять зустрічі, і цю назву вигадали, щоб надати страві континентального лиску, а також пов’язати її з назвою самого ресторану — «Divan Parisienne», що в перекладі з французької означає «Паризький диван».

Сьогодні типовий курячий диван готують із сиром Парміджано Реджано, і він досі залишається однією з найкласичніших американських страв, приготованих у касеролі. «Швидку», але не найкориснішу версію сучасного дивана готують на основі вже обсмажених курячих грудок, майонезу та консервованого курячого супу або бульйонних кубиків. У деяких версіях курячого дивана можна зустріти картоплю, приготовану в манері, властивій відомій західноамериканській страві під незвичною назвою «похоронна картопля».

У нашому сьогоднішньому варіанті курячого дивана ми не надто відступали від класичного рецепта, тому, крім шматочків курки, поклали до нього броколі та гриби й тушкували все це у вершковому соусі Морне, вкритому зверху сумішшю крихт сиру та панірувальних сухарів.

(розраховано на шість-вісім порцій)

Інгредієнти:

• 1 невелике курча-бройлер загальною вагою близько 1,6–1,8 кг (очищену тушку промити під водою, зняти м’ясо з кісток і нарізати шматочками середнього розміру)*
• 2 середні головки броколі вагою до 700 грамів (розібрати на невеликі суцвіття)
• 1 велика жовта цибулина (почистити й розділити на 10–12 часточок)
• 400 грамів глив (порвати руками на смужки) або печериць (нарізати невеликими кубиками)
• 100 грамів вершкового масла та ще 50 грамів розтопленого масла
• 3 столові ложки звичайного просіяного борошна
• 3 склянки незбираного молока кімнатної температури
• 250 грамів натертого чедеру середньої витримки або пармезану
• 2 чайні ложки діжонської гірчиці
• 1 чайна ложка ворчестерського соусу
• Половина склянки сметани
• 1 склянка панірувальних сухарів
• Морська сіль і чорний перець — і те, і те великого помелу

Приготування:

1. Нагріваємо духовку до 200 градусів.
2. У великому сотейнику доводимо воду до кипіння. Додаємо броколі та дрібку солі. Готуємо не більш як одну хвилину, відкидаємо на друшляк і промиваємо під холодною водою. Перекладаємо у велику миску.
3. Витираємо шматочки курчати насухо. Солимо й перчимо на свій розсуд. У великій сковороді розтоплюємо 50 грамів вершкового масла й обсмажуємо шматочки курчати на середньому вогні приблизно по чотири хвилини з кожного боку. Перекладаємо на тарілку.
4. У тій самій сковороді розтоплюємо ще 50 грамів вершкового масла й на середньому вогні смажимо цибулю та гриби, час від часу помішуючи, доки вони не підрум’яняться. Потім додаємо борошно й готуємо, продовжуючи помішувати, ще близько 30–40 секунд. Поступово, тонкою цівкою вливаємо молоко, зменшуємо вогонь до слабкого й готуємо, доки соус не стане досить густим і не перестане стікати із тильного боку ложки. Це може тривати близько 8–10 хвилин. Після цього додаємо половину натертого сиру, гірчицю, ворчестерський соус і сметану, а потім добре перемішуємо.
5. Перекладаємо отриманий сирний соус у миску з броколі разом зі шматочками курчати й перемішуємо. Переносимо суміш курчати, броколі та соусу в керамічну форму для запікання.
6. У маленькій мисці змішуємо розтоплене масло, панірувальні сухарі та решту сиру. Посипаємо броколі з курчам отриманою сирно-сухарною сумішшю й ставимо в духовку на 30–35 хвилин, доки верх страви не стане золотавим.
7. Готовій страві даємо відпочити приблизно 15 хвилин і подаємо до столу.

Примітка:

Ту саму страву можна приготувати з курячих грудок.