Галушки з перепілок, картоплі, кисломолочного сиру та зелені зі сметаною

«Ця миска стояла, наче навмисне, нарівні з його ротом.

Не поворухнувши жодним пальцем, він нахилив

трохи голову до миски й сьорбав рідину,

час від часу хапаючи зубами галушки».

(«Вечори на хуторі біля Диканьки», М. В. Гоголь)

 

Яка ж пристрасна й свідома українська душа не палала хоч раз національною гордістю за один із головних артефактів української кухні — «галушки́»?! Чи є на цих благодатних, сповнених чудової родючої млості чорноземах хоч один рот (який належить людині, чия мати була українкою й народила цю саму людину гідно, як і належить жінці, у муках і натхненні), що хоч раз не наповнювався м’ясистою, соковитою солодкістю цього, приправленого добрим шматом вершкового масла та сметаною, продукту?! Я такої людини не знаю. А якщо й знайдеться така, то Бог простить їй цю її дивність. І якщо вже бути до кінця відвертим, а саме з таким настроєм, дорогий читачу, я сів писати цей допис, то наші українські галушки — куди ґрунтовніший претендент на місце в малому гербі України, ніж тризуб (далека трипільська культура ніколи не була мені близька за духом, а ще — коли я бачу тризуб, одразу уявляю наших вічно насуплених (це типу вони думку думають), висловусих нациків), та й на нашому прапорі вони мали б дуже добрий і цілком доречний вигляд! Галушки або вареники, панове, ось вам наше останнє слово!

І ось що ж ви тепер думаєте, панове? Ви, мабуть, думаєте, що після такого вступу, який вражає своїм мажорним тоном, ми вибухнемо дивовижною, наповненою історичними довідками й датами, а також міфологічними відступами, довгою історією про походження галушок? Не так сталося, як гадалося! Цілком упевнено й компетентно можу вам заявити, що українська нація не знає про свій кулінарний символ №2 (№1 — вареники) рівно нічого! Ми здивовані й навіть уражені такою кричущою байдужістю до власної національної самоідентифікації! Ми й далі не віримо, але факт залишається фактом — про походження цієї української страви нічого не відомо. Але ще гірше — трапляються розумники, які наважуються виводити народження наших українських галушок від… турецьких дюшварів! Це наші-то українські галушки… від одвічного історичного ворога українського народу… Ми вважаємо, що таким авторам не місце в нашій українській блогосфері — нехай ідуть дописують у турків!

Усе це жарт, жарт і ще раз жарт! Сподіваємося, ви здогадалися з перших слів — але, звісно, не всі…

ІНГРЕДІЄНТИ:

• 3 перепілки — 750 г (очищаємо від нутрощів і добре промиваємо водою)
• 200 г домашнього цільного кисломолочного сиру, перетертого вручну або збитого блендером — без крупинок
• 150 г кореня пастернаку, очищеного й нарізаного кубиками
• 4 картоплини, очищені й нарізані кубиками
• 3 зубки часнику, очищені й пропущені через прес
• 8 ст. л. із гіркою просіяного борошна (плюс 2–3 ст. л. для підсипання)
• 2 курячі яйця
• 2 ст. л. вершкового масла
• 250 мл свіжої домашньої сметани
• 30 г сухарної крихти
• 1 ст. л. дуже дрібно (до кашки) посіченого листя петрушки
• 1 ч. л. дуже дрібно (до кашки) посіченого листя кінзи
• 1 ч. л. трав
• Морська сіль
• Свіжозмелений гострий перець

ПРИГОТУВАННЯ:

1. Нагріваємо духовку до 200 градусів.
2. Спочатку готуємо перепілок. Для цього розрізаємо перепілок уздовж грудки й розгортаємо у вигляді метелика. Потім добре чистимо їх зсередини, видаливши серце, печінку, нирки та інші нутрощі. Ретельно миємо у проточній воді й витираємо насухо рушником або паперовими серветками.
3. Змішуємо сіль, перець, трави й добре приправляємо наших перепілок цією сумішшю з усіх боків. Даємо постояти 10–15 хвилин.
4. Потім викладаємо на попередньо застелене фольгою деко й ставимо в духовку. Запікаємо 30–40 хвилин (перепілок не можна перетримати в духовці, бо в такому разі м’ясо вийде сухим і малоїстівним, крім того, для галушок потрібне зовсім м’яке м’ясо, щоб воно органічно вписалося в їхню ніжну текстуру).
5. Коли перепілки будуть готові, розбираємо їх і видаляємо кістки, нарізаємо невеликими шматочками.
6. Тим часом у невеликій каструльці варимо картоплю та пастернак, доки вони не стануть м’якими. Відкидаємо на друшляк і кладемо в блендер. Туди ж додаємо яйця, борошно, кисломолочний сир, часник і нарізане м’ясо перепілок. Наприкінці вливаємо жир (2–3 столові ложки), який зібрався на дні дека. Солимо й перчимо, всипаємо зелень та сухарну крихту. Усю суміш перебиваємо до майже однорідної маси (можуть залишатися зовсім маленькі шматочки перепілок і зелені). Викладаємо отриману масу на робочу поверхню, посипану борошном, формуємо довгасту ковбаску завтовшки 2 см і нарізаємо її невеликими шматочками завширшки 1,5 см.
7. Гріємо воду в п’ятилітровій каструлі до кипіння, висипаємо туди галушки й варимо 5 хвилин. Відкидаємо на друшляк.
8. Тим часом нагріваємо у великій сковороді вершкове масло й на середньо-сильному вогні недовго обсмажуємо галушки з обох боків.
9. Викладаємо на блюдо, зверху поливаємо сметаною й негайно подаємо до столу.