Піца з броколі, прошуто, солодким перцем та моцарелою, або піца імботіто Стромболі

Одного разу на піку своєї американської кар’єри 1947 року голлівудська зірка Інгрід Бергман вирішила написати листа одному з батьків італійського неореалізму, режисерові Роберто Росселліні. Вона була великою шанувальницею іменитого кінематографіста й сподівалася знятися в одному з його фільмів.

«Якщо Ви шукаєте шведську актрису, яка чудово володіє англійською, — писала вона, — але італійською вивчила лише одну фразу — ti amo (у перекладі українською „я тебе кохаю“ — коментар мій), я готова приїхати, щоб зніматися у Вашому фільмі».

Росселліні досить прихильно відповів на цей трохи кокетливий лист. Незабаром ці двоє почали працювати над новою італо-американською неореалістичною драмою «Стромболі». Росселліні знімав цей фільм цілий рік, і цей рік раптово спалахнулої пристрасті між ним та Інгрід Бергман підніс їм обом два подарунки — фільм і дитину. Щоправда, увагу американської публіки, досить пуританських на ті часи поглядів, привернув не так сам фільм, що вийшов на екрани 1950 року, як скандал, що розгорівся навколо стосунків Росселліні та Бергман. У багатьох сенсах для американського суспільства це був скандал десятиліття. Пристрасті навколо «непристойної» поведінки Інгрід настільки розпалилися, що сенатор штату Колорадо Едвін К. Джонсон змушений був викреслити ім’я актриси зі списку запрошених на прийом у будівлю американського Сенату. Кар’єру Бергман у США було цілковито зруйновано, а її спосіб життя піддано загальному остракізму з боку американського обивателя. Вона не з’являлася в цій країні до 1956 року, доки її не нагородили «Оскаром» за виконання головної ролі у фільмі «Анастасія».

Того далекого 1950 року Наццарено Романо, власник скромного закладу в Ессінгтоні (США) під нехитрою назвою «Ессінгтонська піца», навряд чи тоді замислювався про скандал, який потряс моральні засади всього американського народу.

Саме того року він вигадав нову страву «pizza imbottito», що означає «піца з начинкою», де склав разом хамон, салямі, сир і гострий перець, а потім запік їх у печі. Результат був приголомшливий, піца мала величезний успіх. Справа залишалася за малим: піці бракувало такої самої знаменитої назви.

Відповідь прийшла завдяки Інгрід Бергман. Романо, сильно посварившись через цю назву зі своїм шурином і партнером по бізнесу, усе ж назвав своє дітище «Стромболі».

Коли сім’я Наццарено 1944 року лише починала свій маленький бізнес, в Ессінгтоні мало хто знав, що таке піца, і Романо помилково називали містером Піцерія. У 60-ті й 70-ті роки, коли помітно зросла кількість авіаперельотів, а ціни на них стали доступними, слава про цей скромний заклад «розлетілася» по всій Америці — саме завдяки піці імботіто Стромболі. Тепер на будь-якій туристичній карті Америки піцерію Романо позначено зірочкою, а в кожному путівнику є історія про знамениту страву.

Навряд чи сам Романо міг передбачити в тому вже дуже далекому 50-му таку долю вигаданої ним Стромболі, адже це, як він сам любив повторювати, «усього-на-всього два шари тіста, м’ясо, що залишилося після вечері, сир і перець…»

Інгредієнти для тіста:

• 1 упаковка активних сухих дріжджів
• 240 мл води
• 320 г звичайного борошна
• 1 ч. л. якісної солі
• 60 мл оливкової олії

Інгредієнти для начинки:

• 1 велика головка броколі, розібрана на суцвіття, які, своєю чергою, нарізані пластинками
• 3 великі болгарські перці
• 4 зубки часнику, очищені й розчавлені ножем
• 1 ч. л. подрібненого свіжого перцю чилі
• 150 г прошуто або хамону
• 200 г моцарели, нарізаної тонкими скибочками
• 150 г твердого овечого сиру, нарізаного дуже тонкими пластинками або настругованого овочечисткою
• 2 ст. л. добре посіченої свіжої петрушки
• 1 куряче яйце, злегка збите (для змащування)
• Оливкова олія першого віджиму
• Якісна морська сіль

Приготування:

1. Спочатку зробимо тісто.
2. Змішуємо в мисці дріжджі й пів чашки теплої води (це вода температурою 40 градусів; якщо у вас немає під рукою термометра, щоб отримати таку воду, необхідно з’єднати три частини холодної води й одну частину окропу). Даємо постояти 5 хвилин.
3. Змішуємо в мисці борошно й сіль. Формуємо заглиблення в самому центрі борошняної суміші та вливаємо туди розчинені дріжджі й олію. Потім вливаємо решту води, щоб вимісити м’яке й липке тісто.
4. Викладаємо тісто на робочу поверхню й добре місимо доти, доки воно не стане податливим і шовковистим на дотик. Перекладаємо тісто в змащену олією миску й накриваємо тканиною. Даємо постояти близько двох годин. У результаті тісто має збільшитися вдвічі.
5. Доводимо температуру в духовці до 180 градусів Цельсія.
6. У великому сотейнику нагріваємо оливкову олію й додаємо часник на 2–3 хвилини. Потім часник перекладаємо на тарілку, а у сковороді на сильному вогні коротко обсмажуємо шматочки броколі. Викладаємо на тарілку з часником.
7. У тій самій сковороді трохи тушкуємо солодкий перець, доки він не осяде, а шкірка на ньому не відстане від м’якоті. Викладаємо перець на дошку й очищаємо від шкірки та насіння. Розрізаємо кожен уздовж на вісім частин.
8. Викладаємо наше тісто на робочу поверхню з борошном і розкачуємо його в тонкий лист прямокутної форми розміром 35×20.
9. Починаємо збирати нашу стромболі. Спочатку викладаємо шар моцарели, потім шар прошуто, на прошуто кладемо болгарський перець, далі — овечий сир, а на сир — броколі, часник, перець чилі та петрушку. Солимо.
10. Потім беремося за один короткий край тіста й акуратно згортаємо його разом із начинкою у вигляді рулету. Робимо це так, щоб усередині рулету залишався невеликий простір. Закриваємо краї рулету, притискаючи тісто пальцями, і робимо на поверхні піци кілька проколів ножем, щоб у духовці стромболі могла «дихати». Змащуємо верхню частину рулету злегка збитим яйцем і відправляємо запікатися на 1 годину, доки він добре не підрум’яниться.