Трояндова вода
ДО ОБРАНОГО
Трояндова вода — це ароматизована субстанція, яку зазвичай отримують шляхом замочування пелюсток троянди у звичайній воді. Крім того, цей продукт виробляють методом відокремлення гідрозольної частини дистиляту з тієї ж сировини.
Трояндову воду використовують у кулінарних цілях у харчовій промисловості, а також у парфумерії та медицині. У Південній Азії з трояндової води роблять сироп із додаванням цукру, який називається «гулканд». Загальновизнано, що найкращою за якістю та найароматнішою трояндовою водою у світі є «голаб» із Камсара (перською також — Камшар, невелике містечко або навіть, за нашими мірками, районний центр, розташований в іранській провінції Ісфаган). «Голабгіран», тобто «збирання пелюсток троянди», яке зазвичай відбувається в Камсарі у квітні-травні кожного року, являє собою яскравий, майже церемоніальний процес, що вже давно став туристичною пам’яткою.
Троянду за її красу, ароматичні та лікувальні властивості цінують уже багато століть, і вона завжди відігравала важливу роль у суспільстві, зокрема ритуальну.
Історія відкриття способу отримання трояндової води бере свій початок у десятому столітті. Автором винаходу, як відомо, став уславлений перський мислитель, лікар, астроном і, за нинішніми поняттями, найвидатніший енциклопедист свого часу Авіценна. У період перших хрестових походів доблесні християнські лицарі, повертаючись додому, познайомили з цим «чудодійним еліксиром» дружин, а також дам свого серця. Після цього про нього дуже швидко дізналася вся Західна Європа. Ті ж хрестоносці перетворили трояндову воду на одне з найприбутковіших джерел доходу Персії, на частку якої тоді припадало близько дев’яноста відсотків виробництва цього продукту. На думку середньовічних європейських ескулапів, зілля, приготоване на основі трояндової води, поліпшувало роботу внутрішніх органів, запобігало непритомності та зміцнювало серце. Крім того, багаті жінки використовували трояндову воду з косметичною метою, а на званих вечерях в аристократичних будинках вважалося особливим шиком подавати її для миття рук.
Що стосується використання трояндової води в їжі, то прикладів цьому знайдеться чимало в усьому світі.
Трояндову воду додають у лимонад, а іноді й у звичайну воду, аби поліпшити її запах і смак.
У південноазійській кухні трояндова вода — типовий інгредієнт, який можна зустріти в багатьох солодощах. Її застосовують для ароматизації молока й продуктів із нього, різноманітних пудингів, шербетів та желе. У Малайзії та Сінгапурі дуже популярний напій «бандунг», який роблять із солодкої трояндової води, змішаної з молоком.
У близькосхідній кухні трояндову воду також використовують у багатьох стравах, особливо солодких. Серед них, наприклад, турецька нуга й пахлава. Знамениті марципани, гордість кондитерів Сходу, споконвіку ароматизували трояндовою водою.
Цікавий факт: у мусульманських країнах, де заборонено вживання алкоголю, трояндова вода нерідко слугує заміною вина, а на автомобільних перегонах формату Гран-прі її навіть використовують на подіумі замість традиційного шампанського.
До початку дев’ятнадцятого століття трояндову воду у своїх кондитерських виробах повсюдно використовували європейські та американські пекарі, доки їй на зміну не прийшла ваніль, що підкорила всіх.
Трояндову воду в домашніх умовах можна зробити трьома простими способами:

Спосіб №1. Варіння.
Інгредієнти:
- 1 склянка свіжих червоних або темно-рожевих пелюсток чайної троянди (добре промити у проточній воді від бруду й можливих комах, дати стекти та промокнути паперовим рушником)
- Фільтрована вода
Приготування:
- Викладаємо вимиті пелюстки троянди в невеликий сотейник і заливаємо достатньою кількістю фільтрованої води так, щоб вона повністю їх покрила (може знадобитися приблизно 1,5 склянки).
- На середньому вогні доводимо воду до кипіння і зменшуємо його інтенсивність до найслабшої. Накриваємо кришкою та варимо пелюстки близько 20–30 хвилин або доки вони не втратять свій колір. Вимикаємо вогонь і залишаємо під кришкою до повного охолодження.
- Потім проціджуємо через фільтрувальну тканину. Трояндову воду переливаємо в заздалегідь підготовлений флакон, що закривається.
- Зберігаємо в холодильнику.
Спосіб №2. Подрібнення, настоювання та варіння.
У цьому разі можна отримати більшу кількість трояндової води.
Інгредієнти:
- 1 склянка свіжих червоних або темно-рожевих пелюсток чайної троянди (добре промити у проточній воді від бруду й можливих комах, дати стекти та промокнути паперовим рушником)
- Фільтрована вода
Приготування:
- Ділимо промиті пелюстки троянд на дві рівні половини. Одну з них викладаємо у ступку й за допомогою товкачика перетираємо до пастоподібного стану.
- Перекладаємо отриману трояндову масу у вогнетривку керамічну миску з 1,5 склянки фільтрованої води (металевий посуд використовувати при цьому небажано). Даємо постояти від 2 до 3 годин. Потім додаємо сюди ж решту пелюсток і залишаємо у спокої ще на 24 години за кімнатної температури.
- Потім ставимо миску на слабкий вогонь, використовуючи за потреби розсікач полум’я. Починаємо поступово доводити до кипіння і, щойно побачимо появу на поверхні води бульбашок, знімаємо з плити. Проціджуємо через фільтрувальну тканину.
- Далі все, як і за першого способу.
Спосіб №3. Дистиляція.
Дистиляція — найтрадиційніший спосіб приготування трояндової води. Він забирає більше часу, але завдяки йому можна отримати найбільш натуральний колір та аромат води. Перш ніж почати виконувати цей спосіб, підготуйте велику каструлю з кришкою і керамічну вогнетривку миску.
Інгредієнти:
- 1 склянка свіжих червоних або темно-рожевих пелюсток чайної троянди (добре промити у проточній воді від бруду й можливих комах, дати стекти та промокнути паперовим рушником)
- Фільтрована вода
Приготування:
- Встановлюємо маленьку скляну або керамічну миску в центр великої каструлі. Навколо наливаємо фільтровану воду (у вже відомому об’ємі) і всипаємо пелюстки чайної троянди. Природно, що налита вода не повинна опинитися вище за верхній край миски.
- Доводимо воду до кипіння і встановлюємо вогонь у положення «найслабший».
- Щільно накриваємо каструлю кришкою так, щоб пара, яка утворюється в каструлі, опинилася у своєрідній пастці, а дистилят, що осідає на внутрішній поверхні кришки, капав у миску. Для посилення ефекту дистиляції зверху на кришку можна покласти шматочки льоду. Цей етап може тривати близько 20–25 хвилин або доки пелюстки в киплячій воді не втратять свій колір.
- Потім вимикаємо вогонь і даємо рідині в каструлі повністю охолонути.
- Обережно знімаємо кришку й переливаємо отриманий дистилят із миски в підготовлений флакон із кришкою. Проціджувати трояндову воду, отриману в такий спосіб, немає потреби.


КОМЕНТАРІ