Шоколадна ковбаска з вишнею, журавлиною та коньяком по-пізанськи, або «сальсічі аль чоколатто»

За старовинною легендою, саме містичні втікачі з Трої, які заснували Європу, заклали місто під назвою Піза. У ті далекі часи Піза була одним із небагатьох поселень Італії, і населяли її римляни. Тут розташовувалися стратегічно важливі для Римської імперії порт і торговельний центр. Утім, Піза існувала задовго до появи імперії, і в багатьох давньоримських текстах її згадують як «старе» місто.

Вважають, що Піза має етруське походження. Вона досягла вершини свого розквіту в XI столітті, коли перетворилася на одну з чотирьох могутніх морських республік Італії разом із Генуєю, Венецією та Амальфі. Протягом усього Середньовіччя вона домінувала в західній частині Середземного моря.

Піза була багатим містом, яке мало колонії в Північній Африці, Іспанії та на південному узбережжі Малої Азії. Війна з Генуєю 1284 року поклала початок занепаду Пізи, а Флоренція захопила місто 1406 року. Однак за правління Медічі Піза знову почала активно розвиватися: саме тоді тут було засновано відомий Пізанський університет, де працював деканом і викладав Галілео Галілей, уславлений італійський астроном, математик і фізик.

Упродовж усієї своєї довгої багатовікової історії Піза зазнавала впливу різних культур. На її культурний розвиток, архітектуру й мистецтво вплинули морський статус Пізи, що відкривав перед її жителями широкі можливості знайомитися з традиціями та звичаями інших народів, а також наявність численних колоній у всьому світі. Значною мірою все перелічене позначилося й на гастрономічних уподобаннях населення цього давнього та славного міста. Ми ще не раз повертатимемося до порушеної теми, адже пізанська кухня є в певному сенсі взірцем середземноморської дієти. Особливо добре тут уміють готувати десерти, у чому не останню роль відіграло давнє знайомство пізанців з арабською кухнею.

Одним із традиційних десертів Пізи є сальсічі аль чоколатто (італ. salsiccia al cioccolato), що буквально перекладається як «шоколадна ковбаска». Готується цей десерт дуже просто й зовсім не потребує термічної обробки: нарізав, змішав, надав форми та відправив у холодильник. Сальсічі може спокійно зберігатися в холодному місці кілька тижнів і є чудовим доповненням до чаю або філіжанки міцної кави. У будь-якому разі — це не «Рошен».

Інгредієнти:

• 65 грамів в’яленої журавлини
• 65 грамів зацукрованої вишні
• 100 грамів арахісу, очищеного від лушпиння та обсмаженого
• 50 грамів мигдалю, бланшованого та обсмаженого
• 50 грамів фундука, очищеного від лушпиння та обсмаженого
• 220 грамів темного несолодкого шоколаду (щонайменше 70% какао), поламаного на невеликі шматочки
• 120 грамів печива біскотті
• 75 грамів домашнього вершкового масла
• 80 грамів цукрової пудри
• 1 велике куряче яйце
• 1 великий яєчний жовток
• 40 мл коньяку
• 2–3 краплі есенції амарето

Приготування:

1. Кладемо в миску вишню та журавлину, заливаємо коньяком і додаємо есенцію.
2. Грубо, приблизно навпіл, рубаємо всі горіхи.
3. Руками ламаємо біскотті на дві-три частини, кладемо їх у пакет для заморожування продуктів і за допомогою качалки подрібнюємо шматочки печива до розміру наших горіхів.
4. Після цього на водяній бані розтоплюємо шоколад і вершкове масло.
5. Тим часом за допомогою міксера збиваємо яйце, жовток і цукрову пудру.
6. Виливаємо отриману суміш у шоколад і, постійно помішуючи, готуємо 5 хвилин.
7. Тепер додаємо до шоколадно-яєчної маси горіхи, біскотті та замочені в коньяку журавлину й вишню. За допомогою дерев’яної ложки все ретельно вимішуємо до тістоподібного стану й даємо охолонути.
8. Ділимо отримане «тісто» на дві рівні частини й загортаємо кожну за допомогою аркушів пергаментного паперу у вигляді ковбасок. Відправляємо до холодильника на 4–6 годин.
9. Перед подаванням оздоблюємо сальсічі цукровою пудрою.