Десерт з італійського солодкого хліба панетоне, рикоти та солодкого мускатного вина від Валерії Неккіо

Звісно, історію походження італійського солодкого хліба панетоне, який своїм виглядом дуже нагадує добре й давно всім нам знайомий кекс, нерідко навіть серед італійців можна почути в найрізноманітніших інтерпретаціях. Водночас одне залишається в усіх варіаціях її викладу незмінним, а саме місце її народження — це Мілан. Італійське слово «panettone» походить від італійського ж «panetto», що буквально можна перекласти як «буханець» (хліба або кексу). Підсилювальний суфікс «-one» змінює значення останнього на «великий кекс».

Походження цього кексу має довгу й давню історію та починається, ймовірно, ще за часів великої Римської імперії, коли її громадяни навчилися підсолоджувати звичайний дріжджовий хліб за допомогою меду.

Згідно з однією із середньовічних легенд, герцогом Мілана 1494 року став Людовіко Марія Сфорца (також відомий як Людовіко іль Моро). З цього приводу він вирішив влаштувати грандіозний бенкет для місцевої знаті. Його особистий кухар, ім’я якого загубилося в глибинах історії, у своїх стараннях зробити приємне босові перевершив сам себе, однак у поспіху зовсім забув про десерт, а коли згадав про це, було вже надто пізно — десерт згорів у печі.

Кухар був у цілковитому відчаї, але виручив його, як не дивно, маленький хлопчик, який служив у маестро помічником. Звали його Тоні, і ще вранці того дня він приготував солодкий кекс, що складався з борошна, вершкового масла, курячих яєць, лимонної цедри та родзинок. Тоні скромно запропонував цей кекс своєму господареві як єдино можливий вихід зі становища, що склалося. Подумавши, кухар вирішив, що альтернативи цьому варіанту, мабуть, немає, і запропонував цей непоказний кекс міланському бомонду. Що ж, далі йому залишалося лише стояти разом із хлопчиськом за дверима бенкетної зали й чекати свого смертного вироку…

Однак, на превеликий подив кухаря, кекс сподобався всім без винятку гостям, особливо його світлості, герцогу Міланському. Останній навіть зволив уточнити у свого кухаря, як же називається такий вишуканий десерт. Той не розгубився й відповів, що кекс називається «L’è ‘l pan de Toni», що означає «хліб Тоні». Так, мовляв, і з’явилося ім’я цього італійського кексу панетоне.

Протягом кількох наступних століть цей дріжджовий кекс кілька разів з’являвся в різних творах мистецтва. Так, наприклад, у шістнадцятому столітті його можна побачити на одній із картин Пітера Брейгеля Старшого. Сучасний рецепт панетоне вперше згадується в книзі знаменитого італійського шеф-кухаря Бартоломео Скаппі, який мав честь служити кільком папам і  навіть імператорам за часів правління Карла V. Перша ж згадка цього кексу як різдвяної випічки з’являється в щоденниках ілюміната П’єтро Веррі у вісімнадцятому столітті. Останній величає цей кекс «Pan de Ton», що означає «розкішний хліб».

Валерія Неккіо знайома вам за рецептом венеціанського супу з гарбуза й рису, або «рісі е сука». Сьогодні ми поділимося з вами ще одним її елегантним рецептом — десертом з італійського солодкого хліба панетоне, рикоти та солодкого мускатного вина.