Маленький мигдальний кекс для коханої людини
ДО ОБРАНОГО
Можливо, це трохи невиховано з мого боку — просто починаючи з назви, так нестримано ділитися тут (у публічному, тобто, і цілком відкритому всім вітрам блозі) найбільшою радістю у своєму житті, — хто його знає? Але, повірте, іноді (особливо в такому зрілому віці, як у мене) в людини, яка пише, емоції, почуття, засоби самовираження та моральні мотиви зав’язуються в такий товстий і нерозривний вузол, що питання на кшталт «що можна?» і «що не можна?» якось самі собою непомітно відсуваються далеко на задній план. Тому що відповіді на них уже давним-давно склалися й дружно вирушили в підсвідомість.
У моїй черговій історії ключові слова — «кохана людина», і з цією частиною своєї майбутньої оповіді я вже нічого вдіяти не можу, бо так склалися життєві обставини, й саме звідси прийшло натхнення…
Річ у тім, що кохана людина — це я, маленький мигдальний кекс — це для мене, а людина, яка до цього моменту не потрапила в цей короткий, але до останнього подиху щирий смисловий ряд і спекла кекс, — це моя Юля. Ну ось, наприклад, у кого з вас, віддані мої читачі, стане скромності й такту, щоб принагідно не похвалитися таким важливим поворотом своєї долі, нехай навіть він стався цілих чотирнадцять років тому?! Тільки, мабуть, у зовсім уже холодної людини, наглухо закритої від світу оберемком безглуздих дитячих комплексів.
Адже все напрочуд просто. Ти приходиш додому, ти втомився, і твій настрій, мов стрілка барометра в березні, вперто не збирається рухатися в сегмент «ясно», а ВОНА зустрічає тебе своєю чарівною (це порівняння — аж ніяк не данина поширеному штампу!) усмішкою, говорить саме ТІ слова, які ти зараз хотів би почути (і ЖОДНІ ІНШІ!), а дім (ЇЇ дім!) посилає тобі такий неприхований мигдально-ванільний sex appeal (вибачте, але точнішого епітета не знайшов), що всі твої «НЕ ТАК» охоче, безслідно й назавжди зникають у твоїх-таки власних психологічних «тартарарах», як у кошику твого ноутбука зникає «словесне сміття», що не потрапило до тексту.
Усе до банального просто: вона мене кохає!
І нарешті із задоволенням передаю їй слово…
Маленький мигдальний кекс для коханої людини:
(рознімна форма діаметром 20 см)
Інгредієнти для кексу:
- 90 грамів мигдального борошна (просіяти)
- 40 грамів пшеничного борошна (просіяти)
- 3 великі курячі яйця
- 90 грамів цукрової пудри (просіяти)
- 110 грамів вершкового масла кімнатної температури та ще невелика кількість для змащування форми
- 1 чайна ложка екстракту ванілі
- Половина чайної ложки розпушувача
- Щіпка солі
- 50 грамів в’яленої журавлини (грубо посікти)
- 50 грамів несолоних очищених фісташок (обсмажити й грубо посікти)
- 2–3 столові ложки мигдальних пластівців
Інгредієнти для глазурі:
- 100 грамів просіяної цукрової пудри
- 2–3 столові ложки свіжовичавленого лимонного соку
Приготування:
- Нагріваємо духовку до 170 градусів.
- Змащуємо стінки форми вершковим маслом, а її дно застеляємо пергаментним папером.
- Змішуємо в невеликій мисці обидва види борошна, розпушувач і сіль.
- У велику миску кладемо цукрову пудру, екстракт ванілі та масло. Збиваємо міксером, доки не вийде ніжна маса.
- Потім, продовжуючи збивати, додаємо до отриманої суміші яйця (по одному за раз).
- Далі всипаємо борошно з розпушувачем і сіллю та ще раз коротко збиваємо, доки тісто не стане однорідним.
- Після цього додаємо фісташки й журавлину, перемішуємо.
- Викладаємо тісто у форму й посипаємо зверху мигдальними пластівцями.
- Відправляємо в духовку на 25–30 хвилин. Щойно зубочистка з центру виходитиме сухою — наш кекс готовий.
- Дістаємо кекс із духовки й даємо йому трохи охолонути, не виймаючи з форми, а потім викладаємо на решітку.
- Тим часом можна приготувати глазур. Для цього кладемо в невелику миску цукрову пудру та вливаємо лимонний сік. Ложкою розтираємо суміш доти, доки не отримаємо густу білу масу (якщо глазур вийшла надто густою — влийте трохи води або лимонного соку, якщо ж вийшла рідкою — додайте трохи цукрової пудри).
- Наносимо глазур на боки теплого кексу, даємо надлишкам стекти й переносимо кекс на блюдо.
КОМЕНТАРІ