Корисні властивості імбиру

Імбир заслужив одне з провідних місць у переліку спецій, а також репутацію надійного натурального засобу від нудоти. Дослідники продовжують вивчати цю дивовижну рослину та її властивості, здатні впливати й на інші проблеми зі здоров’ям, зокрема різні запальні процеси й таке небезпечне захворювання, як астма. Зігрівальні властивості й насичений аромат імбиру додають виразної глибини як солодким, так і солоним стравам, що робить його в цьому контексті цілком універсальним. Якщо вам не подобається характерний запах або смак імбиру, виробники харчових добавок також пропонують його у формі капсул. Немає ознак серйозних побічних ефектів від уживання надто великої кількості  імбиру — можуть виникнути лише незначні проблеми, зокрема, за іронією долі, розлад шлунка.

Після багатьох століть використання імбиру як незамінної приправи він також устиг здобути репутацію надійного природного засобу від нудоти. Національний центр біотехнологічної інформації при Національному інституті охорони здоров’я датує найдавніші згадки про імбир двома тисячоліттями до нашої ери. Давні жителі Індії познайомили з ним громадян Римської імперії, і відтоді він міцно утримує перші позиції за популярністю після часнику, перцю й солі не лише в Європі, а й у всьому світі.

На відміну від інших рослин, які можуть похвалитися смачними плодами або багатою на поживні речовини зеленню, найціннішим компонентом імбиру є його кореневище — точніше вузлувате стебло, що слугує центральною точкою для утворення численних коренів.

Оскільки олії в імбирі стають насиченішими в міру старіння кореневища, виробники збирають урожай залежно від його призначення. Для меленого імбиру корені виймають із землі приблизно після дев’яти місяців росту, а для свіжого — через п’ять. Із цієї публікації ви дізнаєтеся про вживання імбиру в їжу та його користь для здоров’я.

Для чого потрібен імбир?

«Імбир чудовий, я постійно готую з ним різні страви, — каже доктор Крейг Хопп, заступник директора відділу наукових досліджень Національного центру комплементарного та інтегративного здоров’я при Національному інституті охорони здоров’я США. — Крім того, він має доволі тривалу історію використання для лікування різних шлунково-кишкових захворювань. Особливо це стосується нудоти, ранкової слабкості й блювання, спричиненого хіміотерапією».

Здатність імбиру заспокоювати організм у разі розладу шлунка та застуди пояснює, чому ваша мама завжди підсовувала вам чашку імбирного чаю, коли ви хворіли й пропускали школу, хоча вам, можливо, хотілося печива або цукерок. «Тепер усі мої діти — підлітки, — каже доктор Хопп. — Однак коли моя дружина була вагітна, чашка із завареним імбиром постійно стояла біля її ліжка на випадок ранкового нездужання».

Дослідники продовжують вивчати імбир, намагаючись зрозуміти, як він може впливати й на інші проблеми зі здоров’ям, зокрема всілякі запалення, а також проблеми з дихальними шляхами, у тому числі алергічного характеру. «Люди продовжують постійно цікавитися цим у різних контекстах», — каже доктор Хопп.

Як додавати імбир до свого раціону.

Теплота й насичений аромат імбиру роблять його завжди бажаним гостем у вашій коморі. Змішайте його з традиційною «Маргаритою» з імбирним присмаком, використайте, щоб надати «друге дихання» броколі й моркві, або дозвольте йому засяяти в азійській курці зі смаженим рисом, а також в індійському золотому далі з томатним соусом. А що може бути смачнішим за імбирне пісочне печиво або традиційні імбирні пряники?

Імбир як харчова добавка.

Якщо для вас не важливі характерний запах або смак імбиру, виробники харчових добавок також пропонують його у формі капсул, які мають аналогічний лікувальний ефект. «Я думаю, що для отримання переваг не обов’язково відчувати запах або смак імбиру, — каже доктор Хопп. — Ампули з екстрактом імбиру діють так само, як свіжий імбир». Хоча доктор Хопп каже, що немає відомостей про серйозні побічні ефекти після вживання надто великої кількості імбиру, незначні проблеми все ж трапляються. Одна з них — розлад шлунка. «Утім, якщо ви коли-небудь їли сирий імбир, — каже доктор Хопп, — то знаєте, що багато його з’їсти ніяк не вийде».