Гриби поліпшують ваше психічне здоров’я

Новітні наукові дослідження дають змогу дійти висновку, що коренеплоди, бульби й, зокрема, гриби можуть істотно знизити ймовірність когнітивних порушень — погіршення пам’яті, зниження розумових здібностей та інших важливих функцій життєдіяльності людини порівняно з початковим станом. Особливо це стосується людей похилого віку.

Гриби в їжі вишукані й універсальні, і багато рецептів, які ви звично готуєте для своєї родини, важко уявити без печериць, глив, лисичок, маслюків або білих грибів. Однак їхній аромат і вагомий бонус до смаку будь-якої страви, де вони з’являються, — далеко не єдина причина, з якої варто було б доповнити ними ваш щоденний раціон. Сучасні науковці переконані, що хімічні сполуки, які містяться в грибах, допомагають нам упоратися з багатьма негативними наслідками неминучого старіння.

Погіршення психічного здоров’я фахівці часто розглядають як одне з «легких когнітивних порушень» (ЛКП). Загалом ті, хто страждає на ЛКП, цілком здатні жити самостійно, але водночас далеко не завжди можуть адекватно оцінювати щоденні побутові виклики або, скажімо, якісно й своєчасно опрацьовувати величезний обсяг інформації, що надходить протягом дня. Згідно з висновками Всесвітньої асоціації Альцгеймера, понад 6% людей, старших за 65 років, страждають на ЛКП у тій чи іншій формі, а серед людей, старших за 85 років, таких уже 37%.

Результати останніх наукових досліджень, проведених у Національному університеті Сінгапуру й опублікованих у журналі «Хвороба Альцгеймера», перелічують можливі способи поліпшення цієї статистики. Понад шістсот літніх людей, які живуть у Сінгапурі, брали участь у цьому експерименті протягом шести років. Під час експерименту, зокрема, вивчали питання споживання грибів у щоденному раціоні. Залежно від кількості споживаних свіжих грибів учасників дослідження поділили на групи. Група, у якій літні люди їли гриби понад два рази на день, страждала на ЛКП на 50% рідше, ніж групи, у яких гриби їли не так часто.

Одну порцію грибів визначали як третину склянки приготовленого продукту. Науковці варіювали в дослідженнях споживання різних грибів: шиїтаке, печериць, глив тощо. Після цього вони дійшли висновку, що для позитивного результату вид грибів не має принципового значення.

Як же під час експерименту вдавалося «вимірювати» психічне здоров’я? Кожному пацієнтові пропонували пройти спеціальне інтерв’ю, до якого входив тест інтелекту, відомий як «Шкала Векслера для вимірювання інтелектуальних здібностей дорослих». Крім того, інтерв’ю складалося з питань, пов’язаних із демографічною інформацією, даними з історії хвороби, фізіологічними чинниками й відомостями про звичний спосіб харчування. Також учасникам цього дослідження щодня перевіряли пульс, вимірювали кров’яний тиск, їх зважували, фіксували зміни в зрості, вимірювали силу стискання рукою та швидкість звичайної ходи. Вони також проходили прості тести на психічні відхилення й збудливість.

Під час досліджень в організмі пацієнтів, які регулярно споживали багато грибів, виявили високу концентрацію ерготіонеїну — захисної речовини, що помітно поліпшує психічне здоров’я. Крім того, ця сполука також є ефективним антиоксидантом і допомагає організму боротися із запальними процесами. Ба більше, гриби постачають до організму й інші компоненти — еринацини, скаброніни та гериценони, — які сприяють росту нервових клітин у мозку й зниженню рівня бета-амілоїду, безпосередньо пов’язаного з розвитком деменції.

Планується продовження цього експерименту й аналіз отриманих відомостей. Водночас пацієнтам даватимуть ерготіонеїн у чистому вигляді — для отримання додаткових доказів впливу грибів на профілактику ЛКП.