Чи можна бути веганом і водночас професійним атлетом?

Вегетаріанство — життєвий вибір, до якого приходить дедалі більше людей на планеті. Однак, попри те що цей спосіб життя стає дедалі популярнішим, багато людей сприймають його як спосіб захистити права тварин або навіть вирізнитися серед інших — бути в серці хіпі. Переважна більшість м’ясоїдів шкодує людей із подібним ставленням до їжі, вважає їх постійно недогодованими й голодними через жорстку дієту, що складається з тофу, цибулі-порею, убогих салатів та іншого «підніжного» корму. Однак, усупереч наявному стереотипу, зростає кількість спортивних зірок і просто відомих атлетів, які вирішили не їсти м’яса. До них можна віднести й двох братів-веганів, які зібралися на човні переплисти Атлантичний океан. Схоже, що на сьогодні це двоє перших людей, які дотримуються повністю рослинної дієти й вирішили за допомогою лише весел і власної сили подолати відстань близько п’яти тисяч кілометрів.

Якщо цим двом британцям, Грегу Бейлі й Джуді Массі, вдасться здійснити свою нелегку й ризиковану подорож, це стане очевидним доказом того, що відмова від м’яса, риби та молочних продуктів зовсім не обов’язково може призвести до ослаблення організму, як упевнено міркує переважна більшість пересічних людей.

Якщо ви щодня витрачаєте велику кількість калорій, тобто ведете надто активний спосіб життя й водночас є вегетаріанцем або веганом, така дієта може створити для вас певні труднощі — тим більше якщо ви професійний атлет. Але правильний добір продуктів успішно розв’язує цю проблему.

Попередні дослідження показують, що вегани отримують помітно менше протеїну й жирів, ніж звичайні люди. Їм доводиться докладати зусиль, щоб поповнити запаси важливого для людського організму вітаміну B12, який міститься в м’ясі й нестача якого призводить до слабкості, частих змін настрою й навіть анемії. У веганів часто спостерігається нестача Омега-3, які людина зазвичай отримує з горіхів, насіння та жирної риби (наприклад, лосося), а також кальцію (молоко, сир) і йоду, який теж міститься у згаданих молочних продуктах. Водночас вегетаріанська дієта вирізняється високим вмістом вуглеводів, клітковини й мінералів.

Під час таких екстремальних випробувань, як перетин Атлантики, що супроводжуються значними витратами енергії, важливо отримувати достатню кількість калорій. Клітковина залишається необхідною частиною раціону, але дає виражене відчуття ситості й за надлишку може заважати спортсмену поповнювати високі енерговитрати. Підвищити енергетичну щільність раціону допомагають, зокрема, горіхи й сушені фрукти.

Протеїн має велике значення для здорової шкіри й м’язів, а також для швидкого відновлення після тренувань. Але він не має такого визначального в цьому контексті впливу на організм, як багато хто вважає. Вегетаріанцям і веганам для цього необхідно вживати лише трохи більше продуктів, що містять протеїн, ніж усеїдним.

Амінокислоти — це органічні сполуки, з яких складаються білки. Різноманітний рослинний раціон може забезпечувати організм білком і всіма незамінними амінокислотами. Важливими джерелами білка для веганів є бобові — квасоля, сочевиця й нут, — а також зернові, горіхи й насіння; спортсменам при цьому слід ураховувати підвищену загальну потребу в білку.

Якщо питання з калоріями й протеїном розв’язане, слід звернути увагу на ще один важливий чинник для вегана-атлета — необхідний рівень мікроелементів (ідеться про вітаміни й мінерали). Якщо вітамін B12 можна отримати у вигляді таблеток або ін’єкцій, то такі мікроелементи, як цинк, кальцій, йод, легко поповнюються за допомогою правильно спланованого харчування. У раціоні має бути достатньо насіння й волоських горіхів. Останні також є важливим джерелом Омега-3.

Підсумовуючи, можу сказати, що бути спортсменом і веганом цілком реально. Для цього слід лише уважно й розумно планувати своє харчування.