Племінна дієта — можливий ключ до вашого здоров’я

Останніми роками медики дедалі більше зосереджували увагу на здоров’ї нашого кишківника. У зв’язку з цим інтерес дослідників був прикутий до бактерій, що утворюються в процесі приготування кімчі (корейської гострої капусти, яка пройшла ферментацію), кефіру та звичайної квашеної капусти, а перелічені продукти віднесли до категорії надзвичайно важливих для організму людини.

Продовжуючи досліджувати шлунково-кишковий тракт, сьогодні вчені цілковито звернули погляди на мікробіом — своєрідну й складну екосистему ШКТ, яка залежить від багатьох чинників: правильного раціону, різних патологій тощо. Вам більше відомий термін «мікрофлора», але нині він уже застарів. Річ у тім, що, на відміну від останнього, мікробіом — значно ширше поняття, яке включає не лише сукупність усіх бактерій, а навіть їхні гени. З огляду на те, що в організмі людини постійно живе близько сотні трильйонів різних бактерій (від 2,5 до 3 кг), можна лише уявити всю грандіозність поставленого перед дослідниками завдання! Аналізуючи результати цієї роботи, багато дієтологів доходять висновку, що людині потрібно змінити гастрономічні звички й ввести до раціону більше «дикої» їжі, властивої людству в неегалітарний період розвитку суспільства. До близьких нам прикладів племен мисливців-збирачів можна віднести пігмеїв (негроїдні племена, що живуть в екваторіальних лісах Африки), хадза (корінні жителі Танзанії), бушменів (південноафриканські племена). Характерним прикладом активного збиральництва й полювання є також спосіб життя індіанців північно-західного узбережжя Америки.

Тім Спектор, відомий учений, автор багатьох праць із дієтології Королівського коледжу в Лондоні, провів три тижні в танзанійському племені хадза, харчуючись лише місцевою їжею. Цей народ вважають останньою у світі доземлеробською спільнотою, що живе невеликими групами в савані. До їхнього раціону входять переважно дикорослі фрукти й овочі, дичина, а також птахи, яких їм удається впіймати. Згідно з висновками вчених, хадза мають найрозвиненішу й найрізноманітнішу екосистему мікробіому серед представників будь-якого іншого народу на планеті.

«Що різноманітніший мікробіом людини, — стверджує професор Спектор, — то успішніше він бореться з багатьма захворюваннями. Точніше, навіть не сам мікробіом, а те, що він виробляє в процесі своєї діяльності, — тисячі хімічних сполук і метаболітів». Саме завдяки цьому ніхто з хадза не страждає на більшість захворювань, поширених серед жителів Європи. Ідеться насамперед про такі захворювання, як діабет, астма, рак…

За словами Спектора, «хадза мають найздоровіші кишківники у світі, вони живуть так, як мали б жити ми, — їдять в одному й тому самому місці свіжу та екологічно чисту їжу, склад якої не змінюється сотнями років».

Учений був приємно здивований якістю та смаком їжі, яку щодня їв разом з іншими представниками цього танзанійського племені.

Йому доводилося часто їсти гриби, приготовані на паличці над багаттям. Гриби здалися йому пріснуватими (щось середнє між коренем пастернаку та селерою), але назвати їх несмачними він не наважився б.

Основним джерелом м’яса в племені вважається дикобраз. Його, так само як і гриби, готують на відкритому вогні на паличках.

Серед хадза дуже популярні плоди баобаба (до речі, одна з модних панацей серед європейських ревнителів здорового способу життя). Місцеві жителі перетирають ці фрукти камінням, проціджують і готують щось, що за смаком нагадує молочний коктейль.

Тутешній солодкий пудинг — особливі ласощі. Хадза готують його з дикого меду та ягід.

Протягом усього періоду перебування в Танзанії професор Тім Спектор неодноразово (двічі на день) аналізував вміст свого кишківника й звернув увагу, що до його кишкового мікробіому додалося понад 20 % нових видів бактерій. Для порівняння: у кишківнику середньостатистичного представника хадза міститься на 40 % більше різних видів бактерій, ніж у жителя Європи.

Водночас, якщо спробувати харчуватися точно такими самими продуктами, наприклад у Києві, результат навряд чи буде таким самим за відсутності інших обов’язкових чинників. Хадза не користуються посудом, нічого не стерилізують і все готують на відкритому вогні, попередньо не промиваючи водою. Це саме те, до чого за багато тисячоліть свого існування звик людський організм (зокрема наш кишківник), і саме те, чого він від нас очікує.

Інакше кажучи, ми надто стурбовані гігієною харчування й, можливо, маємо трохи розслабитися з цього приводу. Адже причина здорового кишківника хадза полягає не лише в тому, ЩО вони їдять, а й у тому, ЯК вони це роблять, — у всьому їхньому способі життя. Нам, здебільшого міським жителям, трохи бракує «дикості» харчування цього танзанійського племені, що відходить у минуле.