Розпорядок приймання їжі та біологічний годинник людини

Приблизно кожен п’ятий житель європейського континенту щодня ризикує своїм здоров’ям, просто йдучи на роботу. Це відбувається з однієї простої причини: більшість працівників, чий робочий графік відрізняється від звичайного часу виконання трудових обов’язків рештою населення, частіше за інших наражаються на ризик ожиріння, діабету, раку, а також страждають на різні патології мозку та серцево-судинні захворювання.

Учені вважають, що такі ризики можуть виникати через те, що наш організм запрограмований на роботу в певному циклі. Такі цикли називаються «циркадними»; назва походить від поєднання двох латинських слів — «circa» (навколо) і «dies» (день). Циркадні цикли мають ендогенну природу й являють собою часові коливання різних біологічних процесів в організмі людини. Цікаво, що такі своєрідні біологічні «годинники» є не лише в людей, а й у тварин і рослин.

Порушення циркадних циклів у людей найчастіше якраз пов’язані зі зміною звичного графіка роботи або з тривалими подорожами на великі відстані. Можливо, для декого ця інформація й не здасться великою новиною, але мало хто з вас знає, що стрілки нашого внутрішнього годинника можна легко «перевести» на інший час лише однією зміною розпорядку харчування.

Ключем до цієї теорії є ідея про те, що в організмі людини діють численні клітинні біологічні годинники, пов’язані в складну систему. У людей та інших ссавців центральним координатором цієї системи є супрахіазматичне ядро (СХЯ) — парна група нейронів у передній частині гіпоталамуса. Воно синхронізує периферичні годинники, розташовані в різних тканинах і органах.

У більшої частини людства СХН пристосовані працювати відповідно до земної зміни дня і ночі. Годинники СХН, як центральні, так і периферичні, синхронно контролюють у людському організмі цикли нервової активності, гормональну секрецію, температуру тіла, поведінку (наприклад, зміну періодів сну й діяльності).

Істотні зміни в нашій щоденній рутині, зокрема перельоти до інших часових поясів або робота в нічні зміни, розсинхронізують роботу біологічного годинника, що в разі частих і тривалих повторень може призвести до проблем зі здоров’ям.

Люди, які проводять багато часу в перельотах до інших часових поясів, намагаються якомога швидше пристосуватися до нових часових умов, і один із важливих складників цієї перебудови пов’язаний із харчуванням.

Відомо, що харчування в різні відрізки доби по-різному позначається на метаболічних процесах в організмі. Наприклад, циркадний ритм змін вмісту цукру в крові людини значною мірою залежить від харчування, і якщо людина замість епізодичних стандартних за обсягом приймань їжі перейде на частіше харчування, що складається з невеликих порцій-закусок, відповідно почастішає і її циркадний ритм змін вмісту цукру в крові. Так само приймання їжі ввечері може призвести до піку вмісту цукру та жирів в організмі порівняно з прийманням їжі вранці.

Як показують дослідження, циркадні ритми тварин реагують на зміни в режимі харчування так само, як і в людини. Ще кілька десятиліть тому вчені встановили, що за постійного приймання їжі в один і той самий час організм тварин починав реагувати на такий розпорядок заздалегідь: наприклад, за три години до фіксованого приймання їжі в тварин підвищувалася температура тіла. Циркадний цикл працював навіть тоді, коли тваринам кілька днів поспіль узагалі не давали їжі. Це наштовхнуло дослідників на думку, що годинники СХН пов’язані з розпорядком харчування.

Сучасніші наукові дослідження показують, що згадані годинники в тілі людини (як мозкові, так і периферичні) можна синхронізувати шляхом відмови від їжі протягом кількох годин. Отже, теоретично людський організм можна «привчити» до іншого циркадного ритму. Однак складна природа периферичних годинників СХН поки не дає змоги з достатньою впевненістю погодитися з таким висновком.