Жити в злагоді зі світом. Частина III

У серпні 1944 року кількох членів Британського вегетаріанського товариства, які були постійними кореспондентами його бюлетеня, попросили приділити увагу тій частині вегетаріанства, що повністю вилучала з раціону молочні продукти. Невдовзі після цієї пропозиції, у листопаді того самого року, секретар Лестерського осередку товариства сер Дональд Вотсон почав випускати невелике місцеве періодичне видання, яке назвав «Веганські новини». Термін «веган» він вигадав сам, однак ввічливо запропонував читачам видання розпочати дискусію щодо цієї назви й водночас актуалізувати своє ставлення до тих вегетаріанців, які, крім м’яса, відмовилися від молока та похідних від нього продуктів.

Після першого ж випуску «Веганських новин» редакція отримала понад сто відгуків, серед яких був і лист великого британського драматурга Джорджа Бернарда Шоу. Більшість цих людей у листопаді 1944 року зібралися в клубі «Аттика» в Лондоні й стали ініціаторами створення першого в Європі Веганського товариства. До організаційного комітету входили Дональд Вотсон, Елсі Б. Шріглі, Фей К. Гендерсон, Альфред Гаффенден, Пол Спенсер і Бернард Дрейк. Тоді ж було ухвалено рішення оголосити 1 листопада Днем вегана. Через рік «Веганські новини» змінили назву на «Веган». На той час газета вже мала п’ятсот передплатників. «Веган» публікував різні рецепти без м’яса, яєць і молочних продуктів, а також так званий «веганський список товарів» із докладним переліком продуктів і промислових виробів, виготовлених без використання тварин. На той час до таких належали зубна паста Colgate, крем для взуття Kiwi, канцелярські товари Dawson and Owen та інші. Тоді ж почали з’являтися перші книжки, присвячені веганству: «Веганські рецепти» Фей К. Гендерсон, «Веганська дієта для дітей» Кетлін В. Мейо.

Невдовзі Веганське товариство дало всім зрозуміти, що його члени не приймають використання тварин і похідних продуктів не лише в їжу. 1947 року Вотсон писав: «Вегани відмовляються від будь-якого виду експлуатації тварин у повсякденному житті людини. Їхні (тварин — прим. моя) почуття багато в чому подібні до людських». Із 1948 року на обкладинці «Вегана» з’явився слоган «На підтримку життя без експлуатації», а 1951 року Товариство вперше дало визначення веганства: «Це вчення про те, що люди мають жити без експлуатації тварин». 1956 року віцепрезидент англійського Веганського товариства Леслі Кросс заснував компанію з виробництва рослинного молока Plamil Ltd, яка, починаючи з 1965 року, вперше у світовій практиці стала в промислових масштабах виробляти молоко із сої.

Перше американське веганське товариство заснували в Каліфорнії Кетрін Німмо та Рубен Абрамович 1948 року. Створюючи своє товариство, вони скористалися критеріями, які Дональд Вотсон установив у «Веганських новинах». 1960 року сер Джей Діншах створив в Америці ще одне веганське товариство, у якому веганство як учення пов’язували з індуїстською концепцією «ахімси», що в перекладі із санскриту буквально означає «ненасильство».

1960 року в США також з’явилося Товариство альтернативного харчування — через серйозні побоювання людей щодо погіршення стану довкілля й відповідно якості продуктів. Члени товариства пропагували споживання органічно вирощених овочів і фруктів, а також вегетаріанство. Книжка одного з ідеологів згаданого товариства Френсіс Мур Лаппе «Дієта для маленької планети» (1971 рік), основним лейтмотивом якої була назріла необхідність «зіскочити з вершини харчового ланцюга», стала бестселером і розійшлася накладом три мільйони примірників. Із кінця 1970-х років ціла низка відомих американських учених, як-от Дін Орніш, Колдвелл Есселстін, Ніл Д. Барнард, Джон А. Макдугалл і Майкл Грегер, почали стверджувати, що дієти, засновані на тваринних жирах і білку, як-от дієта західної цивілізації, шкодять здоров’ю людини.

Ставлення радянської ідеологічної машини до вегетаріанства було вкрай негативним. Партійні бонзи вбачали в цьому вченні небезпеку для комуністичного ладу. На початку 1970-х років людей, які в СРСР захоплювалися йогою та сироїдінням, переслідував КДБ, а проти деяких навіть порушували кримінальні справи. Радянський МОЗ категорично виступав проти повної відмови від м’яса, стверджуючи, що така дієта завдає непоправної шкоди здоров’ю людини.

(Далі буде)