Оливкова олія: історія, види та корисні властивості. Частина шоста

Як уникнути підробок під час купівлі оливкової олії. Продовження.

Проблема з так званим «холодильниковим тестом» полягає в тому, що виконати його перед купівлею в умовах супермаркету просто нереально. Насправді суть цього тесту лише в тому, що ви маєте звернути увагу на поведінку кокосової олії, багатої на насичені жири. Вона стає в’язкою й утворює пластівці навіть у звичайному прохолодному приміщенні. Водночас оливкова олія екстракласу залишається рідкою навіть там, де інші олії з високим вмістом мононенасичених жирів, такі, наприклад, як канолова олія, теж стають в’язкими. Дослідники з Оливкового центру імені Девіса Каліфорнійського університету провели науковий експеримент, результати якого потім широко поширили в пресі. Вони взяли сім різних зразків оливкової олії, включно з олією екстракласу, і помістили їх у холодильну камеру. Жоден зі зразків олії не став в’язким, за винятком того, де була суміш оливкової та канолової олій.

Найкращі з доступних способів визначення відповідності оливкової олії заявленій якості такі:

Не звертайте уваги на колір олії.

Оливкову олію дуже легко підробити, додавши до будь-якої іншої рослинної олії зелений барвник. Крім того, чиста оливкова олія далеко не завжди має один і той самий колір. Навпаки, часом вона буває найрізноманітніших кольорів — усе залежить від зібраного врожаю оливок та інших чинників. Ба більше, люди, які перевіряють якість оливкової олії, спеціально надягають окуляри з кольоровими скельцями, щоб колір олії не збивав їх із пантелику.

Покладайтеся на свій нюх і смак.

Оливкова олія має свій характерний, відмінний від інших олій запах і смак. Нерідко її аромат містить цілий букет запахів, які залежать від місця виробництва, але в будь-якому разі оливкова олія має пахнути свіжістю й зеленню — майже як свіжоскошена трава. У ній також має бути виразний смак оливок у поєднанні з іншими нотками — легкою перцевою й незначною гірчинкою. У смаку оливкової олії не мають відчуватися жири. Вона також не може бути згірклою або пліснявою. Якщо у вас є така можливість, оливкову олію, яку купуєте, слід попередньо понюхати й скуштувати, щоб ви розуміли, що саме купуєте.

Перевірте пляшку.

Справжня оливкова олія може легко й швидко згіркнути, якщо потримати її під прямими сонячними променями. Щоб уникнути цього, виробники, які бережуть свою репутацію, розливають оливкову олію в пляшки з темного скла.

Перевірте етикетку.

Звісно, сама вказівка на етикетці, що перед вами оливкова олія екстракласу, не дає жодної гарантії, що це справді так. Водночас на тій самій етикетці є й інші позначки, які можуть допомогти вам визначити якість олії, яку ви збираєтеся купити. Невеликі виробники часто пишуть на етикетках назву ферми, де вирощено й зібрано врожай оливок, а також дату виробництва олії.

Перевірте наявність сертифіката.

Оливкова олія доброї якості обов’язково сертифікована. Наприклад, олія італійського виробництва має PDO (захищене позначення походження), про яке я вже не раз розповідав вам в історіях про знамениті прошуто й пармезан.

Не купуйте дешеву оливкову олію.

Як і у випадках із багатьма іншими товарами в реальному житті, є причини, через які одна оливкова олія дешевша за іншу. Купуючи оливкову олію екстракласу, ви, звісно, не завжди можете мати стовідсоткову гарантію, що її вміст відповідає якості, зазначеній на етикетці. Однак якщо ви купите найдешевшу оливкову олію, можете бути точно впевнені, що її якість буде далеко не найкращою. Оливкову олію в цьому сенсі можна порівняти з вином: купувати дешеве вино — не найкраща ідея.