Аранчині з базиліком, фісташками та моцарелою

Якщо ви до сьогодні ніколи не чули про аранчині, вам неодмінно варто прочитати цей допис або звернутися до ще одного, опублікованого в цьому ж блозі трохи раніше. Це суттєво поліпшить ваше уявлення про італійську кухню.

Аранчині в перекладі з італійської означає «маленькі апельсини». Своїм походженням вони завдячують Сицилії. Якщо відкинути їхню схожість з апельсинами, адже, крім форми, із цими цитрусовими вони більше ніяк не пов’язані, аранчині — це зліплені з ризото кульки, які потім добре обсмажують в олії на сковороді.

Усі ви, мої дорогі читачі й послідовні шанувальники нашого блогу, знаєте, яким напрочуд смачним винаходом італійської кухні є рецепт ризото, наскільки вишуканим воно може бути, коли підрум’янюється із сухариками до золотавої досконалості. І все ж цих ваших знань і кулінарного досвіду буде замало, щоб передбачити всі смакові переваги справжніх сицилійських аранчині, їхній чудовий аромат і зовсім невибагливу, але таку апетитну естетику!

Та смак і аромат аранчині — ще не всі їхні переваги. Крім того, ця страва готується дуже швидко, а для її приготування можна використати залишки їжі з попередніх днів, чим багато італійців успішно й користуються. Якщо ви запланували на обід ризото або навіть звичайну рисову кашу, не забудьте про аранчині: за наявності готового рису вони готуються за лічені хвилини. До того ж жодне ризото наступного дня не буде таким добрим, як ці правильно приготовані, підрум’янені рисові кульки з начинкою.

Тоді як класичні аранчині готують із базового ризото з начинкою з м’ясного або овочевого рагу, існує безліч інших варіантів цієї страви. Ви, наприклад, можете скористатися вишуканішим рецептом ризото з фенхелем та італійськими свинячими ковбасками й у такому разі наповнити аранчині лише сиром. Або ж можете покласти в ризото горішки (фісташкові чи кедрові) для хрусткої текстури й зелень, а в самій начинці використати ніжний фарш із телятини або курятини, приправлений часником чи перцем. Готуючи аранчині, ви навіть можете відмовитися від того, що зазвичай пропонує в таких випадках італійська регіональна кухня, і звернутися до грецьких кулінарних традицій, використавши в начинці фету й часник, а в рисі — зелень і лимон. Як я вже казав, варіантів безліч — було б бажання та вміння.

До речі, рецепти приготування аранчині далеко не обмежуються несолодкими стравами. З аранчині виходять чудові десерти. Для цього достатньо перетворити ризото на рисовий пудинг, а в начинку покласти щось солодке — наприклад, трохи фруктових цукатів, мигдаль, свіжі ягоди, шоколад або навіть нутелу.

(на дві-три порції)

Інгредієнти:

• 1 склянка рису арборіо
• 1 середній пучок базиліку (подрібнити)
• 1 маленький пучок черемші (подрібнити)
• Цедра одного лимона (ретельно подрібнити)
• Пара щедрих дрібок шафрану (подрібнити)
• 150 грамів моцарели (нарізати кубиками зі стороною 1,5 см)
• 2 столові ложки дрібно натертого пармезану
• Третина склянки панірувальних сухарів
• Третина склянки подрібнених фісташок
• 2 столові ложки вершкового масла
• Оливкова олія
• Сіль
• Перець

Приготування:

1. Спочатку замочуємо шафран у двох склянках гарячої води на годину.
2. Потім нагріваємо в середньому сотейнику пару столових ложок оливкової олії й на помірно сильному вогні недовго (1–2 хвилини) обсмажуємо черемшу та базилік. Після цього додаємо рис і готуємо ще пару хвилин, доки він не вбере олію та не стане прозорим.
3. Вливаємо в сотейник частину шафранової води так, щоб вона вкрила рис. Доводимо до кипіння й на слабкому вогні, накривши кришкою, готуємо протягом 20–25 хвилин. У процесі приготування додаємо шафранову воду частинами, у міру її випаровування (якщо вона закінчиться, можна використати звичайну кип’ячену воду). Вимикаємо вогонь, додаємо до готового рису вершкове масло, пармезан і подрібнену лимонну цедру. Приправляємо сіллю та перцем.
4. Даємо повністю охолонути й ставимо в холодильник на ніч.
5. Наступного дня дістаємо ризото з холодильника. Воно повинно мати в’язку й липку консистенцію. Ділимо ризото на 10–12 частин і формуємо з них невеликі коржики. У центр кожного коржика кладемо один або два кубики моцарели (залежно від того, якого розміру аранчині ви хочете отримати).
6. Скочуємо коржики з моцарелою всередині в кульки.
7. У великій пласкій тарілці змішуємо панірувальні сухарі та фісташки.
8. Нагріваємо у сковороді 2–3 столові ложки олії.
9. Рівномірно вкриваємо рисові кульки нашою сухарно-горіховою сумішшю й на середньому вогні обсмажуємо у сковороді, доки вони добре не підрум’яняться з усіх боків.
10. Одразу ж подаємо до столу.