Печериці з начинкою із зелені, вершків і сиру

Порпаючись в інтернеті в пошуках якоїсь цікавої та свіжої інформації про гриби взагалі й печериці зокрема, я з великим подивом виявив, що у США святкують Національний день фаршированих грибів. Святкують його чомусь 4 лютого, хоча не схоже, що цього дня більшості американців удасться назбирати в місцевих лісах хоч трохи грибів. Хіба що в штатах із теплим кліматом на кшталт Каліфорнії чи Луїзіани. З цього я роблю висновок, що переважно це свято стосується грибів, культивованих людиною, наприклад печериць — гігантських портобелло або звичайних садових печериць, які продають у нас майже в кожному магазині. Важко сказати, у чому саме полягає призначення цього незвичного свята. Найімовірніше, у тому, щоб спонукати наївних янкі, які неухильно дотримуються всіх своїх національних свят і досі свято вірять будь-якій рекламі, з’їсти цього дня якомога більше фаршированих печериць. А може, далекоглядний американський уряд запровадив це славне свято з якоюсь зовсім іншою, невідомою мені метою?

Перші страви з фаршированих грибів почали з’являтися в Європі наприкінці дев’ятнадцятого або на початку двадцятого століття — і тут усе залежить від того, представник якого народу відповідатиме на це запитання. Італійці, наприклад, упевнені, що саме їхні знамениті цукіні з начинкою, які з’явилися ще в сімнадцятому столітті, стали прообразом перших фаршированих грибів. Французи ж стверджують, що така страва могла з’явитися лише на їхній батьківщині, коли в дев’ятнадцятому столітті у Франції навчилися вирощувати гриби промисловим способом. Спочатку це були «креміні» — у нас у народі ці печериці з темно-коричневою шапинкою називають «королівськими», — але пізніше почали культивувати зморшки та шиїтаке.

Хай там як, але провідну роль у святкуванні Національного дня фаршированих грибів у США відіграють незліченні італійські ресторани, які за кількістю поступаються тут, мабуть, лише китайським. Цього дня багато з них пропонують у своєму меню на вибір кілька варіантів фаршированих грибів із начинкою з телятини, свинини, курятини, риби, овочів, зелені, сиру та інших інгредієнтів.

У нас фаршировані печериці доволі рідко готують у звичайний день, і, як правило, така страва як закуска потрапляє на стіл у зв’язку з якимось святом або урочистістю нарівні з фаршированими яйцями, фаршированими помідорами або кабачками з начинкою. Як фарш для грибів традиційно використовують зелень — петрушку та кріп, — дрібно натертий твердий сир, зварені круто й добре подрібнені яйця, а також майонез, сметану або вершки.

Наш варіант начинки для грибів максимально полегшений, оскільки останні самі собою є доволі важким білковим продуктом. Однак на смакових якостях страви це позначилося лише на краще.

Утім, судити вам.

Інгредієнти:

• 9 великих печериць
• По дві столові ложки дрібно подрібненого листя базиліку та петрушки
• 100 мл двадцятивідсоткових вершків
• 100 грамів твердого сиру — Парміджано Реджано, Гауди або Старого голландця (натерти на тертці із середніми вічками)
• 1 столова ложка якісної оливкової олії
• 1 столова ложка домашнього вершкового масла
• Морська сіль грубого помелу
• Чорний перець горошком (грубо потовкти у ступці)

Приготування:

1. За допомогою невеликого гострого ножа вирізаємо з печериць ніжки, викладаємо їх на обробну дошку й нарізаємо маленькими шматочками.
2. Розігріваємо духовку до 220 градусів.
3. У невеликій сковороді нагріваємо суміш оливкової олії та вершкового масла й смажимо в ній близько 5 хвилин подрібнені ніжки печериць. Потім додаємо сюди ж зелень і готуємо ще дві хвилини. Знімаємо з вогню, солимо й перчимо до смаку та вливаємо вершки.
4. Кладемо наші печериці на деко, попередньо добре змащене оливковою олією, і наповнюємо їх начинкою. Посипаємо зверху сиром і запікаємо в духовці близько 20–30 хвилин — час цілком залежить від розміру шапинок печериць, — доки гриби не стануть м’якими й злегка підрум’яняться, а сир не розплавиться.
5. Готові печериці дістаємо з духовки, даємо кілька хвилин відпочити й негайно подаємо до столу разом з основною стравою або як закуску зі свіжим хлібом.