Баклажанна ікра із солодким перцем, оливками Каламата, зеленню та сиром Фета із Салонік

Ця проста страва родом із дуже давнього й надзвичайно красивого міста Салоніки, другого за величиною міста Греції після її столиці Афін. Проте не намагайтеся знайти її в місцевих ресторанах чи навіть простіших закладах, щоб скуштувати, адже баклажанна ікра із солодким перцем, оливками Каламата та сиром Фета — страва виключно домашня й сезонна, тобто зустріти її можна лише в оселях жителів Салонік і лише влітку.

Трохи про місто…

Салоніки, вони ж — Фессалоніки або Тессалоніки (грец. Θεσσαλονίκη), — портове місто в затоці Термаїкос Егейського моря, що розкинулося на берегах річки Вардар. За сучасними мірками місто відносно невелике: його населення разом із приміськими територіями за переписом 2001 року становило 800 764 особи. За 10 км на південь від Салонік розташований міжнародний аеропорт «Македонія», а з невеликого поселення Літохорон поблизу Салонік починається сходження на гору Олімп.

За переказом, місто заснував македонський цар Кассандр і назвав на честь своєї дружини Фессалоніки, зведеної сестри Александра Великого та дочки македонського царя Філіппа II, фессалійської принцеси. Її ж назвали Фессалонікою від поєднання двох слів — Фессалія та Ніка (грец. Θεσσαλοί + Νίκη, тобто Фессалія + перемога), оскільки вона народилася в день битви на Крокусовому полі, у якій македонці й фессалійці здобули перемогу над Фоком, практично вигравши при цьому Третю Священну війну загалом.

У різні часи назва міста змінювалася. Назву Фессалонікея на честь принцеси Фессалоніки місто отримало в добу еллінізму завдяки Страбону. В елліністичний період узагалі було традицією утворювати географічні назви від імен монархів: наприклад, Філіппи — від Філіппа II Македонського, Селевкія — від Селевка й Нікатора, Александрія — від Александра Великого, Кассандра — від Кассандра Македонського тощо. Поряд із Фессалонікеєю в елліністичну добу вживалася й назва Фетталоніки, а в римський період історії, про що свідчать написи та монети того часу, з’явилася форма Фессалонікеон. У ранньому Середньовіччі візантійські історики, географи, мандрівники й політики одночасно використовували дві форми назви міста: Селанік від турецького Selanik і слов’янізовану турецьку форму Фессалонікій.

Із 148 року до н. е. Фессалоніки перебували під владою римлян. При цьому геополітичне положення міста залишалося дуже сприятливим: воно опинилося на перехресті шляхів із Константинополя до Рима та з Афін до Причорномор’я.

За візантійських часів Фессалоніки — друге за значенням місто імперії після Константинополя. Саме з Фессалоніке — болгарської назви Салонік — походили просвітителі слов’ян, рівноапостольні Кирило й Мефодій. У 1185 році Салоніки захопили й жорстоко пограбували південноіталійські нормани. З 1204 року місто стає столицею латинського Фессалонікського королівства, з 1224-го — центром Фессалонікської імперії. З 1246 року воно у складі Нікейської, а з 1261-го — Візантійської імперії.

У 1387 році Фессалоніки захопили османи, які називали місто на свій лад — Селянік. У 1402 році місто знову повернулося до складу Візантійської імперії, проте з 1430-го його знову підкорила Османська імперія, під управлінням якої воно перебувало дуже тривалий час.

Нині Салоніки — сучасне європейське місто з багатою візантійською спадщиною.

Навіть із цього короткого опису помітно, якою довгою та насиченою подіями була історія міста. Так само різноманітна й багата його традиційна кухня. Наша сьогоднішня страва — один із яскравих тому доказів.

(розраховано на шість порцій)

Інгредієнти

• 1 кг баклажанів (ми використали круглі, біло-фіолетові)
• 3 великі червоні болгарські перці
• 1 невелика головка червоної цибулі (почистити й дрібно посікти)
• 2 середні зубчики часнику (почистити й дрібно посікти)
• Невеликий пучок петрушки (розібрати на листочки й грубо посікти)
• 3 столові ложки свіжого подрібненого листя пажитника
• 1 столова ложка подрібненого листя ізраїльської м’яти
• Дві третини склянки оливок Каламата (розчавити, видалити кісточки й розібрати на великі шматочки)
• 100 г сиру Фета (покришити руками на невеликі шматочки)
• 2 столові ложки оливкової олії, а також трохи для змащування
• Сіль до смаку

Приготування

1. Нагріваємо духовку до 220 °C. Змащуємо деко олією та викладаємо на нього баклажани й солодкий перець. Запікаємо, доки овочі не стануть м’якими, а їхня шкірка місцями помітно не підгорить.
2. Дістаємо деко з духовки й даємо овочам трохи охолонути. Після цього очищаємо їх від шкірки. М’якоть баклажанів грубо рубаємо ножем, а перці нарізаємо невеликими шматочками зі стороною близько 6–7 мм. Перекладаємо все в миску й додаємо цибулю, часник, зелень, оливки Каламата, сир Фета та оливкову олію. Приправляємо сіллю до смаку й обережно перемішуємо.
3. Перед подаванням ікру варто трохи охолодити, щоб її температура була дещо нижчою за кімнатну.