Гостра кукурудза по-індійськи, або «Вагарелі макай»

Якби ми — я та моя дружина і співавторка Юля — мали трохи більше часу й можливостей для подорожей, то напевно об’їздили б увесь світ, хоча добру його половину я свого часу й так побачив. Однак через щільну зайнятість і не завжди наявну прихильність обставин — оце я сказонув! — а також через наших численних тварин, яких не завжди можна на когось залишити, нам здебільшого доводиться, на жаль, сидіти вдома. Тому в Індії ми ще не бували. Це, звісно, не єдина східна країна, на землю якої не ступала наша нога — чи в цьому випадку ноги? — але зараз ітиметься саме про Індію. Віртуально, або точніше інформаційно, я уявляю собі цю першу за чисельністю населення й сьому за площею південноазійську країну виром барвистих сарі та тюрбанів, дрібного всюдисущого пилу, спецій, старих зі зморшкуватими, обпаленими сонцем обличчями, повсюдних ароматів кави, вгодованих і гладких корів із високими рогами, яскраво-жовтого й червоного карі, гортанної мови, чатні, пронизливих і протяжних звуків ситара, пекучого перцю, зрештою, однієї з найдавніших і найвеличніших у світі культур та багато чого іншого.

Нещодавно, мандруючи безмежними просторами інтернету, я натрапив на цікавий з погляду колірного рішення й загальної естетики портрет немолодої індійки в помітному рожево-зеленому сарі. Фотографію зробили на майже чорно-білому тлі одного з індійських ринків, а другою кольоровою плямою в цій композиції була невелика мисочка в руках жінки, з якої вона руками їла кукурудзяні зерна — яскраво-жовті, майже помаранчеві, із численними вкрапленнями чогось червоного, зеленого, фіолетового… Ви, можливо, чули приказку «спершу їдять очима»? Зі мною сталася схожа історія. Щойно я уважніше роздивився цю апетитну на вигляд кукурудзу, то відразу вирішив, що ми маємо приготувати таку саму. Не без труднощів, але мені вдалося знайти назву й рецепт цієї страви — «вагарелі макай», або гостра індійська кукурудза.

На щастя, сезон кукурудзи в нас іще остаточно не закінчився, а потрібні для цієї страви спеції знайшлися на наших кухонних полицях. Усе інше не становило жодних труднощів. У результаті очі мене не обманули — усе вийшло легко й дуже-дуже смачно: ви готуєте гостру пасту, у якій буде багато гострого перцю чилі — в оригіналі справді багато! — потім обсмажуєте насіння гірчиці, доки воно не почне шипіти, додаєте кукурудзяні зерна та смажений арахіс, а завершуєте страву жменею подрібненого листя коріандру й кількома столовими ложками кунжуту. Кілька часточок лайма, вичавлених на кукурудзу, підкреслять усі аромати вагарелі макай.

В Індії цю страву через її дуже гострий смак іноді жартома називають «парою маленьких перчиків чилі», але ви можете покласти до неї рівно стільки перцю, скільки дозволить ваша кулінарна уява або здоров’я. Злегка обсмажені кеш’ю можуть стати непоганим доповненням до арахісу в цій кукурудзі. Якщо ж ви намагаєтеся не вживати горіхів, можете замінити їх гарбузовим насінням. Якщо захочете зробити цю страву веганською, просто замініть вершкове масло рослинною олією.

Що ж, здається, усе розповів, тож можна, перехрестившись, і починати…

Інгредієнти:

• 2 маленькі червоні перці чилі (видалити насіння, добре подрібнити)
• 2 середні зубчики часнику (почистити й грубо посікти)
• 3 см свіжого кореня імбиру (почистити й натерти)
• Чверть чайної ложки куркуми
• 2 столові ложки вершкового масла
• ¾ чайної ложки морської солі
• 1/5 склянки насіння гірчиці
• 6 великих качанів кукурудзи (відварити й зрізати зерна)
• Половина склянки арахісу (обсмажити)
• 1 склянка листя коріандру (подрібнити)
• Часточки лайма або лимона (для подавання)
• Чверть склянки смаженого кунжуту

Приготування:

1. У ступці або міксері подрібнюємо перець чилі, часник, імбир, куркуму та сіль до пастоподібного стану.
2. У невеликій сковороді розтоплюємо вершкове масло й обсмажуємо насіння гірчиці, доки воно не почне шипіти та лускати. Додаємо кукурудзяні зерна й готуємо, часто помішуючи, доки вони не стануть м’якими, — це забере близько 3–4 хвилин залежно від сорту кукурудзи.
3. Всипаємо арахіс, половину коріандру й половину гострої пасти. Готуємо хвилину та куштуємо. За бажанням можете додати ще трохи пасти й додатково посолити. Знімаємо з вогню та вичавлюємо на кукурудзу часточки лайма.
4. Подаємо вагарелі макай на рисі або як гарнір, посипавши зверху рештою кінзи, смаженими горіхами та кунжутом.