Гострий англійський соус «лимонний чатні»
ДО ОБРАНОГО
Чатні — це соус або суха суміш для соусу, які широко використовують в індійській і британській кухнях, а також у колишніх британських колоніях, таких як Австралія та Північна Америка.
В Індії, наприклад, його часто готують як томатну приправу з додаванням меленого арахісу та йогурту, а також з огірків або м’яти.
Англійські варіанти чатні нерідко містять не лише сіль, а й цукор. До чатні тут також відносять фрукти для пирогів. Як правило, це кислі яблука, ревінь, чорнослив. В англійській кухні до чатні додають оцет, який у цьому випадку виступає в ролі консерванта. В індійських чатні з тією самою метою використовують гірчичну олію.
В англійській традиції приготування чатні переважають м’якші варіанти, на відміну від індійських, у яких, особливо для непідготовленого європейця, гостроти більш ніж достатньо. В Англії чатні зазвичай подають до сирів, наприклад до чедеру, або до холодного м’яса. Нерідко цю приправу можна зустріти в пабах у складі холодних ланчів.
Сьогодні як на Індійському субконтиненті, так і в Англії чатні найчастіше виробляють промисловим способом, а не в домашніх умовах, як колись. Такий чатні зазвичай містить на європейський манір оцет і цукор, основною метою яких є збільшення строку зберігання соусу. На жаль, постійне вживання такого продукту далеко не завжди корисне через високий вміст цукру.
Слово «чатні» походить з основної мови індусів — гінді — й у буквальному перекладі означає дієслово «лизати». В Індії під терміном «чатні» мають на увазі всі без винятку поєднання маринованих продуктів. Хоча в кількох індійських мовах чатні має протилежний зміст і позначає лише комбінації свіжих інгредієнтів.
Перші мариновані овочі та фрукти зі способом приготування, схожим на чатні, з’явилися в Індії приблизно 500 року до нашої ери. Уміння індусів довго зберігати свіжі продукти рослинного походження перейняли давні римляни, а кількома століттями пізніше — Британська імперія, яка поширила це кулінарне ноу-хау серед жителів своїх численних колоній у всьому світі. З розвитком сучасної транспортної системи й доступністю більшої кількості свіжих продуктів значення чатні як консерванта помітно зменшилося. Лише починаючи з XIX століття чатні нарешті знову відродився в індійській кухні та з’явився у британській уже як приправа або соус для вмочування.
Представлений тут рецепт лимонного чатні однаково популярний сьогодні і в Європі, і у США. Він належить американській письменниці й колумністці Лорі Колвін та взятий із її книжки More Home Cooking: A Writer Returns to the Kitchen.
Щоб цей варіант чатні справді вийшов таким чудовим, як про нього всі говорять, необхідно ретельно видалити найменші сліди білої тканини з цедри та шматочків лимонів. Інакше ваш чатні сильно гірчитиме.
(розраховано приблизно на півлітрову баночку лимонного чатні)
Інгредієнти:
- 3 великі лимони (зрізати цедру, очистити її від білої частини й подрібнити; розділити лимони на часточки, зняти плівку та нарізати невеликими шматочками)
- 3 великі зубчики часнику (почистити й добре подрібнити)
- Половина столової ложки свіжонатертого кореня імбиру
- Третина чайної ложки насіння коріандру (обсмажити й розтерти у ступці)
- Чверть чайної ложки сушених пластівців перцю чилі
- Чверть склянки свіжовичавленого лимонного соку
- 1 столова ложка яблучного оцту
- 1 чайна ложка солі
- Половина склянки коричневого цукру
Приготування:
- У невеликій мисці змішуємо шматочки лимонів, цедру та сіль. Накриваємо плівкою й залишаємо на ніч за кімнатної температури.
- Наступного дня перекладаємо суміш лимонів і цедри до великого сотейника. Додаємо цукор, часник, лимонний сік, яблучний оцет, імбир, коріандр і перець чилі. Готуємо на середньослабкому вогні, час від часу помішуючи, близько пів години, доки соус не загусне.
- Даємо готовому чатні охолонути, після чого він готовий до вживання.
- Даємо готовому чатні охолонути, перекладаємо в чисту закриту банку й одразу ставимо в холодильник. Для зберігання за кімнатної температури слід користуватися лише окремим перевіреним рецептом консервування із зазначеними розміром банки, вільним простором і часом оброблення у киплячій воді; простого гарячого розливання та закручування кришки недостатньо.

КОМЕНТАРІ