Лимонні бари

Лимонні бари — солодкі, насичено-лимонні квадратики, що складаються з пісочного коржа й лимонного курду. Хоча цей суто американський продукт і є за великим рахунком дітищем двадцятого століття, за відносно короткий період свого існування завдяки простоті приготування й надзвичайному смаку лимонні бари стали одним із найпоширеніших видів домашньої солодкої випічки. Їхню популярність серед американських домогосподарок можна порівняти хіба що з нашою любов’ю до домашніх рогаликів із повидлом, яблучної шарлотки або наполеона. За правильного приготування лимонні бари виходять із розсипчастою основою, що має тягучу скоринку знизу, і густим (за консистенцією нічим не поступається заварному), липким кремом, приготованим із яєць, цукру й лимонного соку. Нерідко перед подаванням їх прикрашають фруктами або ягодами.

Попри те, що приблизний період історії, коли на столах американських будинків з’явилися перші лимонні бари, відомий, мені іноді здається, що вони мали б існувати століттями, як існували й два їхні головні елементи — пісочне тісто й курд. Я просто бачу перед собою манірних дам вікторіанської епохи в зовсім незручних для життя сукнях, які сидять із неприродно прямими спинами за столом, накритим білосніжною скатертиною, і п’ють чай із дорогих фаянсових чашечок уприкуску з цими тістечками. Насправді це лише моя фантазія. Жодних згадок про солодкі бари не трапляється аж до кінця дев’ятнадцятого століття, а перший рецепт лимонних барів у їхньому сучасному вигляді представила лише 27 серпня 1962 року пані Елеонор Мікельсон у «Чикаго Дейлі Триб’юн» у рубриці «Мій улюблений рецепт за 5 доларів». Утім, багато кулінарних істориків вважають, що лимонні бари з’явилися ще в тридцяті роки минулого століття. Цьому сприяли дві обставини: по-перше, кухарі почали використовувати у випічці великі прямокутні дека; по-друге, в американських будинках почали повсюдно з’являтися газові плити з вбудованими духовками. Форма барів (не лише лимонних) цілком відповідала новим технологічним умовам. Однак усе ж по-справжньому лимонні бари почали підкорювати Америку в п’ятдесяті-шістдесяті роки. «Підштовхнули» цей процес, найімовірніше, уже досить популярні на той час «брауні» — шоколадна випічка, що мала аналогічну квадратну або прямокутну форму.

Щоправда, бюджетна версія лимонних барів зразка шістдесятих явно поступалася за всіма параметрами її сьогоднішнім варіаціям. На відміну від шести яєць і не менш ніж половини склянки лимонного соку для форми розміром 23×33 см (причому сьогодні це норма), у стандартному рецепті курду для таких барів із використанням не набагато меншої форми (23×23 см) уже згадана Елеонора Мікельсон пропонувала використати лише два яйця й три столові ложки лимонного соку.

Традиційно лимонні бари перед подаванням посипають цукровою пудрою. Але ви за бажання можете поекспериментувати й доповнити свій варіант збитими вершками, які зроблять бари менш солодкими й стануть своєрідним контрастом до злегка кислуватого курду.

(розраховано на форму діаметром 23 см)

Інгредієнти для тіста:

• 225 грамів пшеничного борошна
• 185 грамів цукрового піску
• 185 грамів розм’якшеного вершкового масла

Інгредієнти для лимонного курду:

• 3 великих курячих яйця
• 225 грамів цукрового піску
• 50 грамів пшеничного борошна
• 65 мл свіжовичавленого лимонного соку
• 2 столові ложки подрібненої лимонної цедри

Інгредієнти для подавання:

• Цукрова пудра

Приготування:

1. У великій мисці за допомогою електричного міксера збиваємо цукор і вершкове масло впродовж кількох хвилин, після чого всипаємо борошно й добре перемішуємо. Формуємо з тіста кулю.
2. Нагріваємо духовку до 180 градусів і застеляємо дно та стінки квадратної форми пергаментним папером.
3. Поміщаємо тісто у форму й руками розподіляємо його по дну форми рівним шаром заввишки близько 1 см. Відправляємо в духовку й випікаємо впродовж 20–25 хвилин, доки корж не набуде золотистого відтінку.
4. Тим часом у мисці середнього розміру за допомогою міксера збиваємо цукор і яйця впродовж 3–4 хвилин, доки суміш не збільшиться в об’ємі втричі й не побіліє. Продовжуючи збивати, всипаємо борошно й лимонну цедру. Потім додаємо лимонний сік і збиваємо ще 10–20 секунд.
5. Дістаємо форму з коржем із духовки й даємо постояти 3–4 хвилини, щоб корж трохи охолонув. Після цього вливаємо лимонно-яєчну суміш у форму просто на корж і знову відправляємо в духовку. Готуємо від 15 до 20 хвилин (залежить від вашої духовки). Десерт буде готовий у той момент, коли верхній шар пропечеться й під час струшування форми перестане «ворушитися».
6. Дістаємо форму з духовки й даємо десерту повністю охолонути. Потім акуратно виймаємо з форми, потягнувши за краї пергаментного паперу.
7. Нарізаємо на квадратики зі стороною 4–5 см і поміщаємо в холодильник на 1 годину.
8. Перед подаванням посипаємо цукровою пудрою.