Маленький помідорний салат, бальзамічний вінегрет і гужери

Цей дуже простий рецепт «ун пті саляд де томат» навіяний моїми спогадами про Францію і, якщо не рахувати розкішного бальзамічного вінегрету, містить лише два інгредієнти: помідори та базилік (зазвичай іще нарізану тонкими кільцями червону цибулю, але в нашому випадку цибуля опинилася у вінегреті). Утім, додавання до нього культових французьких булочок «гужери» перетворює перекус із таким салатом на справжній і воістину розкішний бенкет, якому бракує лише веселої компанії та пляшечки доброго червоного вина. А втім, усе у ваших руках…

Буваючи у справах у Парижі, Марселі та Дьєппі, я кілька разів заходив на тутешні продовольчі ринки. У літні місяці багато місцевих торговців, як, власне, і в нас, перебувають у відпустках, тому ринки наполовину порожні. Зате в тих, хто в цей час працює, прилавки в буквальному сенсі слова завалені чудовими овочами та фруктами.

Особливо добрі тут помідори, а серед них — дуже популярні у Франції «кур де беф», тобто всім вам відомий сорт «волове серце». За формою вони схожі на гігантську (один помідор може заважити пів кілограма) червону краплю. А назвали їх так тому, що своїм виглядом і розміром вони нагадують серце однорічного бичка. Кур де беф — м’ясисті й настільки солодкі та ароматні, що їх можна їсти, лише злегка посипавши «флер де сель» і скропивши оливковою олією. Я їх, до речі, влітку віддаю перевагу всім іншим.

Серед найпоширеніших «у народі» (з огляду на свою доступність) і швидких у приготуванні страв французька кухня налічує «ун стек фрит» (смажений біфштекс, зазвичай зі смаженою картоплею), «трит оз-амад» (смажена форель із мигдалем), «мус шоколя» (популярний десерт «шоколадний мус»), «ля саляд верт» (салат із зелених овочів та/або зелені) і, нарешті, «ля саляд де томат» (салат із помідорів).

Наш помідорний салат є дещо вдосконаленим варіантом однойменної французької страви, яка у своєму базовому варіанті містить помідори, червону цибулю, оливкову олію та оцет. Іноді до оригінальної версії також додають петрушку або базилік. Причому цибулю для такого салату традиційно вимочують певний час у воді, щоб трохи зменшити її «агресивність». Перед подаванням салату дають постояти 25–30 хвилин, щоб помідори встигли випустити трохи соку. Помідорний сік, своєю чергою, змішавшись з ароматами оливкової олії, червоного винного оцту та ріпчастої цибулі, перетворюється на утворену на дні салатниці юшку запаморочливого смаку, наче призначену для апетитної й звичної багатьом народам світу процедури. Ідеться, звісно ж, про вмочування залишків їжі хрусткими скоринками свіжого сільського хліба.

Ви запитаєте, які помідори найкраще підходять для такого салату, як наш? Відповідь проста: найсвіжіші, які вам удасться купити. Ідеальний варіант — зірвати їх просто з грядки власного городу, але він (на жаль!) доступний далеко не всім. Можна, звичайно, приготувати помідорний салат із тих овочів, які кілька днів полежали в холодильнику, але смак буде вже не той. Якщо ж помідори потрапили на ваш стіл із холодильника, обов’язково дайте їм трохи часу, щоб вони відійшли — і від холодильної температури, а заодно й від неминучих холодильних запахів.

Що стосується зберігання помідорного салату, то, попри поради, які ви безліччю знайдете в інтернеті з цього приводу, я б наполегливо не рекомендував вам залишати такий салат на потім. Якщо ви, звісно, не хочете отримати в результаті щось бурувате й зів’яле, що дуже віддалено нагадує те, що раніше звалося ун пті саляд де томат.

(розраховано на чотири порції)

Інгредієнти:

• 1 кг стиглих, але досить твердих помідорів кімнатної температури (нарізати часточками)
• Невеликий пучок базиліку
• 2/3 склянки бальзамічного вінегрету
• Гужери (для подавання)
• Гімалайська сіль
• Чорний свіжомелений перець

Приготування:

1. У середній дерев’яній салатниці змішуємо помідори та вінегрет. Даємо постояти 15–20 хвилин.
2. Тим часом відокремлюємо від гілочок листочки базиліку, складаємо їх разом внапусток і згортаємо в трубочку. Потім нарізаємо смужками завширшки близько 4–5 мм.
3. Посипаємо салат базиліком, після чого приправляємо гімалайською сіллю та перцем до смаку.
4. Одразу ж подаємо до столу разом із гужерами.