Про м’ятну пудру, м’ятний цукор і про те, що за всяке кохання доводиться розплачуватися

За давньогрецькою міфологією Персефона — вона ж Кора, дочка Зевса й Деметри та богиня родючості — була дружиною Аїда, грізного бога підземного царства мертвих, якого римляни називали Плутоном. Сталося так, що Персефона дізналася про підлу зраду Плутона: похмурий володар потойбіччя, як це часто буває в житті, шалено, наче хлопчисько, закохався у прекрасну й світлу німфу Мінту. Засмучена Персефона поскаржилася своїй матері Деметрі, і та у гніві розтоптала Мінту, перетворивши її на рослину. Аїд так і не зміг зняти з Мінти прокляття, накладене тещею, і, щоб хоч якось пом’якшити покарання нещасної коханої, подарував їй дивовижну здатність: що більше хтось намагався зашкодити маленькій тендітній рослині, то сильнішим ставав незвичайний, ні на що не схожий аромат Мінти. З часом назва «Мінта» змінилася на «мента» й стала родовою назвою для всіх видів м’яти.

У багатьох давніх культурах м’яту вважали цінним зіллям. Фарисеї сплачували листям цієї рослини десятину. Давні греки використовували м’яту в релігійних обрядах, а також вірили, що вона зміцнює голосові зв’язки й слугує ефективною протиотрутою від укусів морських змій. Римляни були переконані, що м’ята приносить у дім добробут, і патриції прикрашали голови вінками, сплетеними з м’ятного листя. В Індії та інших країнах Близького Сходу м’яту завжди використовували як пахощі та засіб від головного й серцевого болю. Араби й індуси здавна й повсюдно використовують м’яту в різних приправах, кладуть її до м’ясних і овочевих страв, супів, салатів та прохолодних напоїв.

Ви не повірите, але цей рецепт потрапив до мене завдяки Халілу Джибрані, чиє дитинство минуло в маленькому селі Хасрун, розташованому в гірській місцевості на півночі Лівану на висоті майже дві тисячі метрів над рівнем моря. Це село лежить на невеликому плато над глибоким каньйоном Канубі, або Ваді Канубі, який місцеві жителі ще називають «каньйоном святих». За словами Халіла, тутешні селяни готують м’ятну пудру відтоді, як у цих місцях оселилися перші люди. Жителі Хасруна називають ці місця «благословенними» завдяки помірному клімату, низькій вологості, великій кількості води й родючому ґрунту. Тут, у горах, — вихваляється Халіл, — росте найкраща м’ята у світі!

Більшу частину літа жінки цього села працюють, готуючи запаси на зиму. Мистецтво зберігати продукти протягом усієї зими давнім способом, що не передбачає жодних консервантів, арабською називається «мунех». Тут ви знайдете сушені овочі, виноградне листя, тісто, сир, різні види варення й зацукрованих фруктів, сушені трави та спеції. Серед усього цього кулінарного розмаїття вам неодмінно трапиться м’ятна пудра — одна з популярних місцевих приправ.

Сушену й мелену м’яту використовують у таких традиційних ліванських стравах, як шиш-барак — арабські пельмені, — омлет, лабне — густий кисломолочний продукт із відцідженого йогурту, — йогурт, долма та різні салати.

Усе, що вам знадобиться, щоб заготовити достатньо м’ятної приправи на зиму, — це великий пучок м’яти.

Крім згаданого рецепта м’ятної пудри, нижче ви знайдете рецепт м’ятної пудри із цукром, популярний в індійській кухні.

Рецепт №1 — суха м’ятна пудра

Інгредієнти:

• 1 кг м’яти (намагайтеся купити саме ту м’яту, яка найбільше подобається вам і запахом, і смаком)

Приготування:

1. Добре промиваємо м’яту в холодній воді й висушуємо. Відокремлюємо листя, а стебла видаляємо. Викладаємо листя на великий рушник і залишаємо в добре провітрюваному приміщенні без доступу прямих сонячних променів на 8–10 днів. Якщо м’ята лежатиме на сонці, вона може почорніти, а її смак стане слабко вираженим.
2. Якщо після зазначеного часу листя недостатньо підсохне, його можна трохи — близько 20 хвилин — потримати в духовці за найнижчої температури.
3. Сушене листя м’яти ламаємо й розминаємо пальцями, а потім кладемо у блендер. Перебиваємо до стану пудри або однорідного порошку.
4. Отриману м’ятну пудру потрібно зберігати в герметично закритому контейнері, у темному й прохолодному місці.
5. За бажання листя можна не перебивати у блендері, а потім використовувати цілим — для заварювання чаю або з іншою метою.

Рецепт №2 — м’ятна пудра із цукром

Інгредієнти:

• 50 грамів свіжого листя м’яти
• 150 грамів цукру

Приготування:

1. Нагріваємо духовку до 180 градусів.
2. Відкладаємо 7–8 листочків м’яти, а решту разом із цукром перебиваємо у блендері до стану густої пасти, схожої на заморожений шпинат.
3. На попередньо змащене олією деко стелимо лист фольги й тонким шаром викладаємо на нього нашу суміш, розрівнюючи силіконовою лопаткою. Запікаємо в духовці 10–13 хвилин, доки паста не набуде легкого коричневого відтінку.
4. Дістаємо готову пасту з духовки й даємо охолонути. Потім ламаємо пальцями на невеликі шматочки.
5. Подрібнюємо відкладене м’ятне листя й разом із пастою кладемо у блендер. Перебиваємо 3–4 хвилини.
6. Перетираємо порошок через дрібне сито. Шматочки, що залишилися в ситі, знову пропускаємо через блендер і ще раз перетираємо через сито.
7. Отримана пудра може зберігатися в закритому скляному посуді близько трьох тижнів.