Салат із капустою, яблуками, блакитним сиром і заправкою з медового вінегрету

Салатні заправки мають довгу та яскраву історію, коріння якої сягає далекої давнини. Ще 2000 років тому вавилоняни використовували винний оцет і оливкову олію, щоб приправляти зелень. Жителі Давнього Єгипту ароматизували свої салати олією, оцтом і різноманітними азійськими спеціями. Майонез, одна з найпопулярніших європейських заправок двадцятого століття, дебютував на столах французької знаті понад двісті років тому.

Узагалі салати були улюбленими стравами на столах багатьох європейських монархів. Щоб зробити їх ексклюзивними й гідними осіб королівської крові, особисті кухарі на королівських кухнях нерідко змішували до тридцяти й більше інгредієнтів у велетенських салатницях, куди входили й зовсім екзотичні компоненти — наприклад, квіти лотоса. У європейській кухні картопляні салати з’явилися значно пізніше — після поширення картоплі, привезеної іспанцями з Анд наприкінці XVI століття. А Марія Стюарт, королева Шотландії, віддавала перевагу салату з нарізаного соломкою кореня селери, листя латуку, зварених круто й подрібнених курячих яєць, трюфелів, кервелю та ніжної гірчичної заправки.

На початку двадцятого століття в Західній Європі та Північній Америці найбільшої популярності набула салатна заправка, базовий склад якої містив оливкову олію, оцет або, що вважалося навіть кращим, лимонний сік, а також гострий перець. На основі цього складу з додаванням різних спецій та інших інгредієнтів готували безліч інших варіацій легких салатних заправок. До того часу всі такі заправки готували переважно вдома, а придбати їх у магазинах було неможливо. У більшості випадків це пояснювалося тим, що наявність багатьох інгредієнтів залежала від сезону, а відповідних умов для зберігання продуктів не було — домашні холодильники тоді ще не ввійшли в ужиток. Коли ситуація змінилася, чимало підприємців, починаючи з власників ресторанів, стали продавати салатні заправки своїм клієнтам у закритих контейнерах.

Багато сучасних брендів таких заправок з’явилося саме тоді — у 1920-х роках. Американець італійського походження Джо Марцетті одним із перших почав 1919 року продавати у своєму ресторані в місті Колумбус, штат Огайо, салатні заправки на винос. Річард Геллманн, власник магазину делікатесів у Нью-Йорку, 1912 року почав продавати свій знаменитий майонез у спеціальному дерев’яному пакованні. Лише роком пізніше, зважаючи на численні побажання клієнтів, він перейшов на скляну тару. 1925 року вже відома на той час сирна компанія Kraft також долучилася до цього бізнесу, викупивши кілька підприємств із виробництва майонезу. Зрештою Kraft почала виробляти салатні заправки, серед яких була й так звана французька заправка, або соус вінегрет, що входить до рецепта нашого салату. Цей варіант вінегрету готується з медом.

(на шість порцій)

Інгредієнти для салату:

• 700 грамів білоголової капусти (нашаткувати соломкою)
• 1 велике кисло-солодке яблуко сорту Симиренка або Ліголь (нарізати соломкою зі сторонами 0,5 см)
• 4 стебла селери (нарізати невеликими шматочками)
• 1 середній пучок латуку (порвати на шматочки)
• Половина склянки подрібненого листя петрушки
• 100 грамів блакитного сиру — наприклад, дорблю (покришити)

Інгредієнти для вінегрету:

• 80 мл оливкової олії
• 20 мл яблучного оцту
• 2 чайні ложки світлого меду
• 1,5 столової ложки діжонської гірчиці
• Крупномелена морська сіль
• Перець

Приготування:

1. Для приготування вінегрету з медом у маленькій мисці вінчиком збиваємо оцет, мед і діжонську гірчицю. Продовжуючи збивати ще кілька хвилин, невеликими порціями додаємо оливкову олію. Солимо й перчимо. Залишаємо настоятися приблизно 15 хвилин.
2. У велику салатницю викладаємо овочі, зелень і сир, поливаємо отриманою заправкою та перемішуємо.