Соус для нью-йоркської піци

Класична нью-йоркська піца за своєю глибинною суттю є таким самим тріумфом неперевершеного кулінарного генія італійського народу, як і будь-яка інша знакова піца: «Маргарита», «Кватро Стаджоні», «Неаполітанська», «Маринара», «Сицилійська»…

За 114 років, що минули відтоді, як спекли першу нью-йоркську піцу, вона стала найяскравішим кулінарним символом в історії Великого яблука, і конкурувати з нею можуть хіба що бейгли, чизкейки й місцеві хот-доги. Останні ньюйоркці називають «dirty-water dogs», що можна буквально перекласти як «хот-доги з брудної води». І річ тут, звісно, не в брудній воді: просто в них дуже багато спецій.

Нью-йоркську піцу люблять усі без винятку — від малого до великого, а чималий її шматок можна купити буквально на кожному розі. Завдяки їй в Америці й досі триває безперервне змагання, чия піца смачніша — місцева чи каліфорнійська, новоанглійська, детройтська, сент-луїська, баффалівська, бостонська, бруклінська або чиказька.

У Нью-Йорку звично порівнюють вартість одного шматка піци з вартістю проїзду в місцевому метро. Його купують на першому побаченні, під час недільної сімейної вилазки до міста… Однак важливіше те, що цей шматок нью-йоркської піци є своєрідною метафорою всього галасливого й велелюдного Великого яблука: такий самий заплутаний у своїй начинці, іноді надто сирний, але завжди щиро й назавжди бажаний — від першого знайомства…

Цей рецепт соусу для нью-йоркської піци ретельно відтворює оригінал — соус, який традиційно готують нью-йоркські піцайоло. Виконавши всі рекомендації, ви неодмінно отримаєте трохи солодкуватий і дуже ароматний томатний соус, приправлений орегано, базиліком, часником, цибулею та перцем чилі. І це диво станеться не десь у далекому Нью-Йорку, а просто на вашій домашній кухні! До речі, цей соус буде не менш добрим і для спагеті.

Додавання вершкового масла згладить усі «кути» соусу, зробить його насиченим та апетитним, а оливкова олія надасть необхідного аромату.

Важливу роль відіграють і помідори: що солодшими й м’ясистішими вони будуть, то якіснішим вийде готовий продукт. Помідори краще не розминати, а нарізати маленькими кубиками, щоб соус зберіг свою оригінальну неоднорідну текстуру.

На 500 мілілітрів соусу

Інгредієнти

• 1 кілограм рожевих м’ясистих помідорів (зняти шкірку, видалити насіння й нарізати кубиками зі стороною близько 4–5 міліметрів)
• 1 маленька головка жовтої цибулі (почистити й розрізати навпіл)
• 4 великі зубчики часнику (почистити й подрібнити)
• 2 гілочки базиліку
• Третина чайної ложки ретельно подрібненого перцю чилі
• 1 чайна ложка сушеного орегано
• 20 грамів цукру
• 40 грамів вершкового масла
• 20 мілілітрів оливкової олії
• Сіль

Чорний перець

Приготування

1. Змішуємо обидва види масла в сотейнику середнього розміру й нагріваємо на середньому вогні, доки вершкове масло повністю не розтопиться.
2. Додаємо в сотейник часник, орегано, гострий перець і добрячу дрібку солі. Готуємо приблизно 3 хвилини, часто помішуючи, доки не з’явиться аромат приправ, але не допускаємо зміни їхнього кольору.
3. Потім додаємо помідори, гілочки базиліку, половинки ріпчастої цибулі й цукор. Доводимо до початку кипіння та зменшуємо вогонь до мінімуму. Готуємо, помішуючи, доки соус не увариться вдвічі. Це може тривати близько години.
4. Після цього видаляємо цибулю й базилік. Солимо до смаку та перевіряємо, чи достатньо перцю. Даємо охолонути й зберігаємо в закритій банці в холодильнику.