Італійське печиво «анджелетті»

В Італії цю популярну випічку називають по-різному: «лимонне печиво», «лимонні краплі», «лимонні вузлики», «весільні вузлики» або, нарешті, «анджелетті» (італ. — angeletti). Печиво анджелетті традиційно з’являється на столах в італійських родинах під час найрізноманітніших свят і урочистих подій, але найчастіше це відбувається на Різдво або Новий рік, а також під час весіль. Як і у випадках із більшістю виробів солодкої італійської випічки, в анджелетті ніколи не додають надто багато цукру. Їхня внутрішня частина хоча й крихка, але має досить вологу й ніжну консистенцію, а насичена лимонним соком і цедрою цукрова глазур значно посилює їхній і без того стійкий цитрусовий аромат.

Правильно приготовлені анджелетті чимось нагадують маленькі хмаринки. Після духовки вони зберігають свій колір таким самим, яким він був до неї, тільки стають іще повітрянішими й на споді набувають злегка золотистого відтінку.

Якщо бути до кінця чесним, то не існує одного-єдиного і, так би мовити, «найавтентичнішого» рецепта анджелетті. Щоб переконатися в цьому, досить п’ять-десять хвилин поспіль погортати Google. Тому дозвольте мені тут не вдаватися в розлогі подробиці про те, чим один рецепт кращий за інший і чому я зупинився саме на цьому варіанті анджелетті. Можу лише запевнити вас, що запропонований вам варіант цього печива також готують в Італії й він популярний не тільки серед італійських кухарів, а й серед звичайних італійців, які захоплюються домашньою випічкою.

Про походження анджелетті майже нічого не відомо, крім того, що родом це печиво з півдня Італії. Утім, сьогодні власні варіації анджелетті можна зустріти в усіх без винятку регіонах країни — на півдні, у центрі й на півночі… Назва печива «анджелетті» перекладається як «маленькі ангели» або «янголятка». Їх печуть не лише з лимонним ароматом, а й з анісовим, ванільним або мигдальним.

Ви можете прикрасити це печиво різними видами посипки. Крім того, дехто додає до посипки лимонну цедру, але з таким самим успіхом останню можна змішати з глазур’ю.

Говорячи про глазур, я не можу не згадати, що іноді італійці додають до неї свій знаменитий лікер Лімончелло, однак у нас придбання такого лікеру може бути проблемою, тому ми зупинилися на класичному варіанті лимонної глазурі.

(розраховано приблизно на 25 печив)

Інгредієнти для печива:

• 320 грамів звичайного просіяного борошна
• 10 грамів розпушувача
• 100 грамів цукру
• 3 великі курячі яйця
• 120 грамів розтопленого вершкового масла (не гарячого!)
• Цедра половини великого лимона
• 20 мл лимонного екстракту
• Дрібка солі
• Посипка для прикрашання (на ваш вибір)

Інгредієнти для цукрової глазурі:

• 200 грамів цукрової пудри
• Цедра одного великого лимона
• 20 мл лимонного екстракту
• Свіжовичавлений лимонний сік у кількості, необхідній для правильної консистенції глазурі

Приготування:

1. Якщо хочете, тісто для анджелетті можна зробити за день до основного готування. Воно чудово поводиться й після дня, проведеного в холодильнику.
2. У великій мисці збиваємо цукор і вершкове масло, поки суміш не стане повітряною. Вбиваємо яйця (по одному за раз), а потім додаємо лимонний екстракт і цедру.
3. У мисці меншого розміру змішуємо борошно, розпушувач і сіль, а потім повільно й поступово додаємо яєчну суміш (тісто має вийти досить липким).
4. Готовому тісту даємо відпочити п’ять хвилин, після чого накриваємо миску плівкою й відправляємо в холодильник на ніч.
5. Застеляємо деко пергаментним папером і нагріваємо духовку до 170 градусів.
6. Виймаємо тісто з холодильника. За допомогою мірної ложки на 15 мл викладаємо на присипану борошном дошку кульку тіста, а потім розкачуємо її в тонку ковбаску завтовшки близько 1 см і завдовжки близько 12–13 см. Скручуємо її у вигляді пласкої спіралі, кінець якої загортається до центру (див. на фотографії). Так само чинимо з усім тістом, що залишилося.
7. Перекладаємо сформоване печиво на деко й відправляємо в духовку на 12–14 хвилин. Печиво буде готове, коли його нижня частина стане золотистого відтінку (не коричневого).
8. Готовим анджелетті даємо охолонути на решітці.
9. Тепер можна приготувати глазур. Для цього в маленькій мисці змішуємо всі необхідні інгредієнти (лимонний сік — за потреби). Цукрову глазур можна зробити досить рідкою, а потім для глазурування анджелетті просто вмочати їх в отриману суміш, або зробити глазур густішої консистенції й наносити її на верхню частину печива за допомогою лопатки чи пензлика.
10. Посипати анджелетті, вкриті глазур’ю, необхідно одразу після глазурування, поки глазур не встигла повністю застигнути.