Алкоголізм. Загальні поняття

Алкоголізм — широке поняття, яке використовують у всіх випадках уживання алкоголю, що призводять до проблем у сфері психічного чи фізичного здоров’я. Алкоголізм буває двох типів: зловживання алкоголем та алкогольна залежність. У медичному контексті алкоголізм має місце, коли наявні дві чи більше з таких умов: протягом тривалого періоду людина вживає алкоголь у великих кількостях; стикається зі значними труднощами за бажання припинити пияцтво; пошук і процес уживання алкоголю займають значну частину часу; алкоголь надзвичайно привабливий; уживання алкоголю призводить до невиконання своїх обов’язків; уживання алкоголю призводить до соціальних проблем; уживання алкоголю призводить до проблем зі здоров’ям; нарешті, уживання алкоголю призводить до різних надзвичайних ситуацій і додаткових ризиків (мається на увазі керування автомобілем у нетверезому стані або, наприклад, небезпечний секс).

Зловживання алкоголем позначається на всьому людському організмі, але особливо це зачіпає мозок, серце, печінку, підшлункову залозу та імунну систему. Серед іншого алкоголізм також може призвести до психічних захворювань, аритмії, цирозу, а також підвищити ризик захворювання на рак. Уживання алкогольних напоїв під час вагітності може завдати непоправної шкоди дитині. Крім того, жінки здебільшого чутливіші до фізичних і психічних наслідків зловживання алкоголем.

Чинники навколишнього середовища й генетика дуже тісно пов’язані з алкоголізмом. У людей, чиї батьки мали алкогольну залежність, ризик захворювання на алкоголізм утричі-вчетверо вищий, ніж у всіх інших.

Навколишнє середовище охоплює соціальні, культурні й поведінкові чинники впливу на людину. Високий рівень стресу й легка збудливість поряд із доступністю та низькою ціною алкогольних напоїв підвищують ризики захворювання на алкоголізм. Багато хто частково п’є для того, щоб позбутися синдрому похмілля або запобігти йому (після того як люди припиняють зловживати алкоголем, вони можуть відчувати слабко виражене похмілля протягом кількох місяців!).

З медичного погляду алкоголізм вважають як психічним, так і фізичним захворюванням, яке визначають за допомогою опитувань і тестів на вміст алкоголю в крові. Для підтвердження такого діагнозу також необхідна додаткова інформація.

Профілактика алкоголізму охоплює державне регулювання та обмеження продажу алкогольних напоїв, оподаткування останніх спеціальними податками для підвищення їхньої ціни й надання хворим доступного, ефективного та недорогого лікування. Лікування складається з кількох етапів. Через медичні проблеми, які можуть виникнути під час дії абстинентного синдрому, процес деінтоксикації організму суворо контролюють. Психічні захворювання чи будь-які інші, крім алкогольної залежності, можуть серйозно ускладнити лікування. Після деінтоксикації для психологічної підтримки, як правило, рекомендують групову терапію, щоб утримати людину, яка одужала, від повернення до поганої звички.

Всесвітня організація охорони здоров’я 2010 року оприлюднила звіт, згідно з яким у всьому світі на алкоголізм страждають двісті вісім мільйонів людей (4,1% населення планети віком від п’ятнадцяти років і старше)! У США ця цифра сягає сімнадцяти мільйонів людей (7% населення), з них сімсот тисяч людей мають вік від дванадцяти до сімнадцяти років. Найменшу кількість алкоголю вживають в Африці, а найбільшу — у Східній Європі, тобто в нас із вами, — близько 11% населення!

Багато різних термінів (зокрема образливих і навіть принизливих) використовують для позначення людей, у яких спостерігається алкогольна залежність: алкоголік, алкаш, п’яниця, пияк, синяк, алкалоїд тощо. Водночас багато людей, які вживають такі далеко не завжди ввічливі слова, забувають про те, що алкоголізм — це тяжке захворювання, жертвою якого часом стають ті, чиєї провини в цьому немає. Тому ВООЗ 1979 року запропонувала відмовитися від уживання терміна «алкоголізм» як такого, що не завжди відповідає змісту того, що відбувається, і замінити його «синдромом алкогольної залежності».

(далі буде)