Фритата з картоплею, броколі, помідорами, морквою, цибулею, часником і сиром

Фритату іноді називають італійським омлетом. Цю страву традиційно готують у сковороді, або підсмажуючи просто на плиті, або запікаючи в духовці.

Начинкою для фритати можуть бути м’ясо, сир, овочі, картопля й навіть паста.

Фритата настільки популярна у світі, що, наприклад, в Америці є одним із найпоширеніших варіантів сніданку або обіду. Причому тут її їдять як гарячою, так і холодною.

Фритаті не одна сотня років, а її назва походить від італійського «фриджере» (friggere), що означає «смажити». За іншою версією, це слово означає щось на кшталт «мішанини». Італійці часто кажуть «hai fatto una frittata», що перекладається як «ти все переплутав (змішав одне з іншим)».

В Італії фритату також називають «відкритим омлетом».

Цікаво, але ви нечасто побачите фритату в меню італійських ресторанів. Тут цю страву часто готують із різноманітних залишків учорашньої вечері або обіду й не сприймають як щось, за що варто брати плату. В історії італійської національної кухні, як і в історіях кількох десятків її регіональних кухонь, немає фактів, які свідчили б про те, хто, де й коли вперше створив фритату. Курячі яйця завжди вважалися поштучним і не завжди доступним продуктом для італійських селян. Наприклад, на Сицилії взагалі не знали, що таке фритата.

Можливо, коріння цієї страви слід шукати в Месопотамії, Персії або Північній Африці. Схожу страву з овочів і яєць у Давній Персії називали «ку-ку», звідти вона перекочувала до Іспанії й перетворилася на іспанську тортилью, яку готували переважно з картоплі та яєць. Пізніше іспанський омлет із картоплі та яєць набув популярності в багатьох країнах, зокрема й в Італії, де його почали називати фритатою. У Франції його назвали «оmelette», а до британської яєчні «scrambled eggs» додавали бекон, хліб, помідори, моркву, брукву, сосиски, качку й багато іншого…

Але сьогодні ми все ж спробуємо приготувати неаполітанську фритату.

Інгредієнти:

• 800 г картоплі, очищеної й нарізаної тонкими кружальцями (як для гратену)
• 2 великі помідори, очищені від насіння й рідини та нарізані часточками
• 2 великі морквини, очищені й нарізані тонкими кружальцями
• 150 г броколі, розібраної на маленькі суцвіття
• 300 г цибулі-порею (біла частина), нарізаної кільцями
• 2 стебла зеленої селери, нарізані півкільцями
• 6 очищених зубчиків часнику, дрібно посічених
• 1 чайна ложка подрібненого свіжого перцю чилі
• 4 великі курячі яйця
• 150 мл незбираного молока
• 150 г твердого сиру («Старий голландець» двомісячної витримки), натертого на великій тертці
• 1 столова ложка вершкового масла
• Оливкова олія
• Морська сіль грубого помелу

Приготування:

1. Нагріваємо духовку до 180 градусів.
2. Щедро змащуємо дно великого сотейника з металевими ручками вершковим маслом і викладаємо туди картоплю концентричними колами. Посипаємо половиною сиру й ставимо в духовку на 6–7 хвилин, доки сир не почне плавитися.
3. Тим часом у сковороді нагріваємо 2 столові ложки оливкової олії й на середньо-сильному вогні коротко обсмажуємо моркву, броколі, помідори, цибулю-порей, часник, перець чилі та селеру до появи на овочах золотистого відтінку.
4. У невеликій мисці збиваємо яйця з молоком, солимо й перчимо.
5. Перекладаємо смажені овочі в сотейник із картоплею, посипаємо рештою сиру й заливаємо яєчною сумішшю.
6. Відправляємо в духовку ще на 10–15 хвилин, щоб яєчна суміш пройшла крізь овочі й повністю схопилася.
7. Подаємо гарячою.