Наркомани на городі!

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) уже 81 рік не проводила жодного реального дослідження, присвяченого юридичному регулюванню статусу канабісу в різних країнах світу. І це попри значний досвід, накопичений цією організацією за минулий час.

Канабіс неймовірно популярний у світі. 182 мільйони людей тією чи іншою мірою вживають канабіс, і за такого рівня поширеності споживання цього легкого наркотику потребує обов’язкового правового регулювання.

Іноді замовчування чогось має красномовніший вигляд, ніж обговорення цього предмета. Мовчання, у кращому разі, найчастіше призводить лише до постійного збереження статус-кво. Всесвітня організація охорони здоров’я «мовчить» щодо міжнародного правового регулювання вживання канабісу з 1935 року! І це досить дивне ставлення до такого досі скандального з погляду етики й моралі продукту навіть у сучасному європейському чи американському суспільстві. Я вже мовчу про печерне ставлення до конопель українського обивателя. Колись щодо поглядів пересічного українця на канабіс, а водночас і на тих, хто його регулярно вживає, досить красномовно висловилися небезвідомі «Брати Гадюкіни».

Насправді до сьогодні ВООЗ прирівнює канабіс до таких справді небезпечних для здоров’я людини опіатів, як морфін! Тож не дивно, що в багатьох країнах світу, як-от Уругвай, Португалія, Нідерланди, а також у деяких штатах США застарілі вимоги ВООЗ до використання канабісу в немедичних цілях давно не виконуються й ухвалено м’якше законодавство, що регулює це питання. Наприклад, у Каліфорнії законодавчо підтверджено рекреаційне значення конопель для здоров’я людського організму, і вони з’явилися у вільному доступі в багатьох спеціалізованих магазинах штату.

Дослідження показують, що останніми роками серед європейської молоді поступово, але неухильно знижується кількість споживаного алкоголю й сигарет і водночас постійно зростає число молодих людей, які вживають канабіс. Цей факт є ще одним свідченням на користь негайного перегляду ВООЗ своєї політики в частині правового регулювання вживання канабісу.

Однією з причин такого інертного ставлення ВООЗ до цього важливого питання є суперечності, що виникають між різними країнами в їхньому ставленні до канабісу, а також труднощі в пошуках консенсусу, що в більшості випадків відбивається на бюджеті цієї міжнародної організації. Тому ВООЗ намагається зосередити свою увагу на менш суперечливих проблемах: боротьбі з вірусами, популяризації сучасних технологій у медицині тощо.

Завдяки активній діяльності кількох ініціативних груп лише цього року при ВООЗ було створено експертну комісію з вивчення переліку препаратів, які ця організація відносить до наркотичних речовин. Зазначена комісія за результатами своєї роботи запропонувала ВООЗ переглянути низку регуляторних положень щодо правового статусу канабісу. Експерти також надали незаперечні свідчення того, що згадані положення не лише вступають у явну суперечність із сучасними поглядами вчених на канабіс, а й є стримувальним чинником для використання цього продукту в медицині.

Уругвай є однією з перших держав, де дозволене законодавчо контрольоване вживання канабісу. Тут існує спеціальний науковий інститут — Інститут регулювання та контролю споживання канабісу (ІРКСК), наукові рекомендації якого сьогодні дають корисний матеріал не лише ВООЗ, а й багатьом іншим громадським організаціям, що займаються цією проблематикою.

Уже цілком очевидно й доведено на практиці, що канабіс не завдає помітної шкоди людям, які використовують його в повсякденному житті. Водночас це часто призводить до порушення недосконалих кримінальних законів і залучення людей до злочинної діяльності.

Експерти, які вивчають це питання у Всесвітній організації охорони здоров’я, дійшли одностайного висновку, що міжнародне законодавство з регулювання та контролю за вживанням канабісу необхідно змінювати, але виробити єдину позицію щодо самих цих змін, яка влаштувала б усі зацікавлені країни, вони поки не спроможні.

Ідеальним виходом для перегляду зазначеного законодавства було б відповідне звернення до ВООЗ низки держав, які вже мають позитивний правовий досвід у цьому питанні. До таких держав можна віднести Уругвай, Канаду, Ямайку, Нідерланди та Швейцарію. Однак складність у розв’язанні цього важливого питання полягає в тому, що навіть якщо вдасться досягти консенсусу щодо тексту такої можливої постанови ООН (що є вихідною точкою для початку розроблення ВООЗ нового законодавства, яке дає змогу виключити канабіс із числа наркотичних засобів), немає жодної гарантії, що на таке рішення не накладе вето одна з держав.

Поки що чималий бюджет ВООЗ витрачається переважно на боротьбу з наркотиками та їхніми наслідками. До сьогодні в цьому ряду залишається й загалом невинна рослина Cannabis sativa.