Перці, запечені з маслюками й карамелізованою цибулею по-матвіївськи

Разом із помідорами, баклажанами, цибулею та часником солодкі перці, які на півдні України чомусь іще називають «болгарськими перцями», посідають своє почесне місце на самій верхівці нашого літнього овочевого кошика. Важко навіть одразу уявити, а тим більше перелічити, скільки найрізноманітніших і смачних страв можна приготувати із солодкими перцями.

Спробую назвати лише деякі з них, популярні в південноукраїнському регіоні й традиційні для місцевої кухні. По-перше, без них у сирому вигляді не обходиться майже жоден салат, а найпоширеніший серед них той, який у всьому світі називають грецьким. По-друге, солодкі перці в нас обов’язково кладуть в овочеве рагу – чи то болгарський гювеч, чи то східноєвропейське соте (обидві ці страви дуже люблять у наших краях і досить часто готують у літній сезон). По-третє, перці, щедро скроплені соняшниковою олією, цілими запікають у духовці, а потім їдять холодними як закуску зі свіжим хлібом або замість гарніру до м’яса. По-четверте, це, звісно ж, фаршировані перці…

Найчастіше такі перці запікають у духовці, але я знаю чимало варіантів цієї страви, коли місцеві господині повільно тушкують їх просто на плиті в чавунних казанах або великих чавунних сковородах у томатному соусі чи сметані. Фаршировані перці, крім способу приготування, переважно відрізняються начинками й за цією ознакою поділяються на «м’ясні» та «овочеві». Мені важко судити, які з них тут популярніші: найімовірніше, однаковою мірою і перші, і другі. Рецептів фаршированих перців насправді дуже багато, і від дому до дому вони можуть досить помітно відрізнятися. Сьогодні я хочу поділитися з вами одним із них – матвіївським.

Матвіївка – це велике село на 6500 жителів, розташоване під Миколаєвом у Кугаєвій балці на лівому березі Південного Бугу. Рештки перших поселень, виявлених археологами на цьому місці, належать до катакомбної культури бронзової доби (друге тисячоліття до нашої ери) та до античного періоду (V-IV століття до нашої ери). Саме ж село було засноване 1778 року.

Люди, які живуть у Матвіївці, вважаються в окрузі найзаможнішими: тут багато міцних цегляних будинків, явно зведених не для одного покоління; великі городи до 40 соток і більше, на яких вирощують усе необхідне для життя, а також фруктові сади; усі матвіївці – завзяті рибалки, і в їхніх домівках не переводиться риба (у місцевих ставках, до речі, водяться величезні коропи, а в річці можна впіймати бичка, щуку, судака, карася й навіть невеликих сомиків); у багатьох матвіївських господарствах є корови, свині, кури, качки та гуси; кожен матвіївець має нехай невелику, але власну справу, що дає його родині змогу сяк-так виживати. Тому в народі всіх матвіївських охрестили кугутами, і з цього приводу ходить чимало місцевих анекдотів та жартів. До сказаного не можу не додати, що місцеві господарі славляться якістю чемергесу (так у нас називають самогон), який вони женуть з усього, що містить цукор. Сам куштував, і не раз… ))

Пам’яткою Матвіївки є сосновий ліс, у якому в незліченній кількості ростуть жирні, важкенькі маслюки. Жителі села щороку збирають тут достатньо грибів і до власного столу, і для консервування на зиму, а дехто примудряється навіть продавати. Думаю, мені не варто забирати у вас час і барвисто описувати, що являє собою маслюк, правильно підсмажений на сковороді з цибулькою та вершковим маслом. Це один із найсмачніших відомих мені грибів!

Матвіївці начиняють перці смаженими маслюками з цибулею й тушкують їх у сметані або запікають. Страва чудова на смак, та ще й готується надзвичайно просто.

(на чотири порції)

Інгредієнти:

• 8 великих перців (обережно зрізати верхню частину з плодоніжкою й вичистити середину)
• 1 кг свіжих маслюків (дуже добре промити у воді, оскільки до маслюків прилипає пісок, почистити, відварити протягом 15-20 хвилин і нарізати невеликими шматочками)
• 3 великі головки білої цибулі (почистити й нарізати півкільцями)
• 5-6 великих зубчиків часнику (почистити й розчавити ножем)
• Половина середнього стручка перцю чилі (подрібнити)
• По половині невеликого пучка базиліку, кропу та селери (відокремити листя)
• Пів столової ложки сушеного чебрецю
• 150 мл домашньої сметани
• 70 грамів вершкового масла
• 30 мл рослинної олії
• Півтори столові ложки цукру
• Морська сіль

Приготування:

1. У сковороді на середньому вогні нагріваємо рослинну олію й смажимо в ній часник протягом 3-4 хвилин, доки він злегка не підрум’яниться й не почне пахнути.
2. Додаємо цибулю, вершкове масло, цукор, чебрець і готуємо 40-45 хвилин, помішуючи кожні 10 хвилин.
3. Нагріваємо духовку до 200 градусів Цельсія.
4. Потім кладемо в сковороду гриби, перець чилі, зелень і сметану. Приправляємо сіллю й тушкуємо ще 8-10 хвилин. Даємо трохи охолонути.
5. Отриманою цибулево-грибною начинкою фаршируємо перці й накриваємо зрізаними раніше верхівками.
6. Змащуємо форму рослинною олією й кладемо в неї наші перці.
7. Запікаємо в духовці близько години, доки перці не стануть м’якими й добре не підрум’яняться.
8. Подаємо теплими. Утім, холодними вони теж смачні.