Про оливкову олію не з чуток. Частина II

Оливкове дерево було важливим харчовим і релігійним тотемом у давніх греків. Тому у Греції його повсюдно використовували як декоративний мотив в архітектурі, посуді, вазах, золотих прикрасах. Воно також було символом миру, мудрості й перемоги, а «котинус», вінок із гілок дикої оливи, прикрашав голови переможців Олімпійських ігор.

В античні часи врожай оливок збирали, б’ючи великими палицями по стовбурах дерев, хоча багато державних і громадських діячів того періоду засуджували таку практику. Наприклад, Пліній Старший неодноразово писав у своїх працях: «Не трусіть і не бийте ваші дерева. Збирайте оливки руками, щоб і наступного року отримати гідний урожай».

Знання давніх про вирощування оливкових дерев були неймовірно передовими для того часу. За допомогою астрономії вони могли передбачити, яким буде новий урожай. Існує легенда, згідно з якою Фалеса Мілетського, відомого давньогрецького філософа й математика, його недруги постійно дорікали за марність науки. Бажаючи довести протилежне, 596 року вчений почав спостерігати за зоряним небом і передбачив великий урожай оливок. Ба більше, він скупив усі олійниці в Мілеті й Хіосі, а після збирання справді чималого врожаю продавав олію утричі дорожче, ніж зазвичай. Так він покарав тих, хто сумнівався, і лише завдяки своїм знанням заробив цілий статок. Грецький філософ Демокріт також вивчав зв’язки між добрими врожаями оливок і положенням зірок.

Оливкову олію використовували в Давній Греції з найрізноманітнішими цілями — залежно від соціального становища.

Бідні греки практично не застосовували її у повсякденному житті. Багаті грецькі аристократи, навпаки, користувалися оливковою олією для приготування їжі, очищення тіла й освітлення осель.

У давньогрецьких лікарів оливкова олія вважалася цінними ліками. Гіппократ, наприклад, знав 60 видів різних недуг, які лікували за допомогою цієї олії. До них належали шкірні захворювання, різні рани, опіки, проблеми гінекологічного характеру, інфекції та багато інших.

Коли медицина була безсилою допомогти пацієнтові, оливкову олію застосовували в ритуалі поховання. Жінки обмивали тіло водою, а потім змащували олією (іноді для цього брали ароматизовану оливкову олію). Олія, вино, мед та інші продукти також супроводжували померлого в потойбічний світ.

Оливковою олією користувалися також давньогрецькі спортсмени — як на тренуваннях у гімнасіях, так і на змаганнях. Оливкова гілка була головним призом переможця в олімпійських змаганнях. Організатори олімпійських ігор у Панатінаїкосі змушені були купувати близько сімдесяти тисяч кілограмів оливкової олії для нагородження переможців.

Призи для переможців відрізнялися залежно від виду спорту. Наприклад, найкращий бігун отримував близько сімдесяти амфор оливкової олії (35–40 кг кожна), тобто загалом виходило дві з половиною тисячі кілограмів. Водночас у змаганнях колісниць переможець отримував приблизно п’ять тисяч кілограмів олії. Такі нагороди насправді коштували чималих грошей. Для порівняння: ремісник в Афінах заробляв на день одну драхму, що було еквівалентно трьом кілограмам оливкової олії. У цьому випадку йшлося про недорогу олію, тоді як спортсменів нагороджували, як правило, оливковою олією найвищої якості, яка, відповідно, коштувала набагато дорожче.

Саме греки познайомили південну частину Європи з тим, як культивувати оливкові дерева, — йдеться про грецькі колонії на Сицилії, півдні Франції, західному узбережжі Іспанії. Давні греки почали переселятися до названих місць і створювати там колонії ще з 800-х років до нашої ери. Багато з них вирушили на схід, до Чорного моря, і в 600-х роках до нашої ери заснували низку колоній на його узбережжі. Одна з них, Ольвія, розташована зовсім недалеко від мене. ))

Куди б не подорожували давні греки, вони брали із собою саджанці оливкових дерев.

(далі буде)