Рослини, які зроблять ваш сон якіснішим, і не тільки його. Частина вісімнадцята

Золотистий потос.

Наступного разу, коли ви зайдете до сусідньої квіткової крамниці за рогом вашого дому, щоб купити щось для спальні, візьміть цю скромну декоративну рослину. Коли ви познайомитеся з нею ближче, я можу дати майже стовідсоткову гарантію, що вона неодмінно стане незмінною частиною вашого домашнього інтер’єру, а згодом ви дізнаєтеся, наскільки невибагливою й водночас корисною вона може бути. Можливо, саме тому ця рослина є постійним гостем винних погребів, барів у підвалах і маленьких ресторанчиків, що сховалися в тіні багатоповерхівок: вона практично не потребує світла й води, а тому її неможливо «знищити». Вона не лише не вимагає особливого догляду, а й очищує повітря та видаляє з нього безліч токсинів, як-от формальдегід і чадний газ. Хоча це й не обов’язково для її виживання, вона цілком доречна біля вікна, адже чудово дає собі раду з фільтруванням усіляких забруднювальних речовин, які у великій кількості надходять до нашого будинку чи квартири ззовні.

Що ж це за така чудова рослина?

Epipremnum aureum, або «епіпремнум золотистий», або «сциндапсус золотистий», або «золотистий потос» із родини ароїдних, — це велика група рослин, що походять із Муреа на островах Товариства у Французькій Полінезії. Золотистий потос є надзвичайно популярною кімнатною рослиною в регіонах із помірним кліматом, але також прижився в тропічних і субтропічних лісах, зокрема в північній частині Південної Африки, Австралії, Південно-Східній Азії, Південній Азії, на островах Тихого океану та у Вест-Індії, де в деяких випадках завдавав серйозної екологічної шкоди місцевій флорі.

Крім згаданих вище, рослина має низку інших назв, як-от «цейлонська ліана», «маскувальний халат мисливця», «плющ золотий», «грошова рослина», «срібна лоза», «плющ Соломонових островів», «мармурова королева» та «лоза таро». Іноді її також називають «диявольською лозою» або «диявольським плющем», оскільки, як я вже казав, її майже неможливо знищити й вона зберігає зелений колір, навіть постійно перебуваючи в темряві. У квіткових магазинах її часом помилково називають філодендроном. У багатьох частинах Індійського субконтиненту вона широко відома як грошова рослина. Вона рідко цвіте без штучних гормональних добавок; останнє відоме спонтанне цвітіння цієї культури зареєстрували 1964 року.

За декоративність, витривалість і чудові результати вирощування золотистий потос удостоєно Award of Garden Merit — престижної відзнаки Королівського садівничого товариства Великої Британії (RHS).

Цей вид декоративних рослин спершу зараховували до різних родів. У 1880 році, коли Epipremnum aureum описали вперше, його назвали Pothos aureus, частково тому його часто називають «потосом». Після спостереження за квіткою 1962 року йому дали нову назву Rhaphidophora aurea. Однак після ретельнішого вивчення квітки дослідники помітили її підвищену схожість з Epipremnum pinnatum і назвали її синонімом цього виду. Лише після ретельнішого вивчення всієї рослини, зокрема листя й особливостей росту, дослідники знову відокремили її від E. pinnatum і класифікували як E. aureum.

 (далі буде)