Рослини, які зроблять ваш сон якіснішим, і не тільки його. Частина двадцять дев’ята

Продовжуємо розповідь про гарденію.

Англійський натураліст Джон Елліс описав Gardenia jasminoides 1761 року, зрозумівши під час розтину квітки, що вона не має близької спорідненості з жасмином і потребує створення нового роду. Спочатку він запропонував назвати квітку «Варнерія» на честь першого власника рослини в Англії. Однак Ворнер відмовився від такого несподіваного знака поваги, тому Елліс обрав іншу назву — «гарденія» — на честь шотландського натураліста Александера Гардена. Елліс також запропонував родову назву «Августа», яку Лінней відхилив. Асоціація гарденії з назвою «жасмин» виникла, коли ботанік і художник Георг Діонісій Ерет зобразив її на одному зі своїх натюрмортів. Ерет запитав, чи не жасмин це, оскільки квіти нагадували згадану рослину. Назва прижилася й продовжила жити як постійно вживаний науковий термін.

Лінней дав їй назву Gardenia florida 1762 року у другому виданні своєї книги Species Plantarum, «Види рослин». Американський ботанік Елмер Д. Меррілл 1917 року слідом за Стікманом використав назву Gardenia augusta. Однак згодом первинну працю Румфіуса визнали недостатньою для опису виду, тому ці назви є nomina nuda, тобто офіційно не визнаними.

Також на основі праці Румфіуса шведський натураліст Карл Петер Тунберг дав рослині назву Gardenia radicans у своїй праці 1780 року про рід під назвою Dissertatio botanica de Gardenia. Лондонський натураліст Конрад Лоддіджес описав форму, яку вирощував, як Gardenia angustifolia 1821 року, вважаючи, що вона відрізняється від решти вузьким листям.

Gardenia jasminoides у різних популяціях сильно відрізняється за морфологією, особливо за розмірами листків, часток чашечки й віночка. Через це китайські фахівці описали кілька різновидів, які не визнані в інших країнах. В. С. Чен дав назву G. jasminoides var. Fortana великій стерильній формі з махровими квітками, що не утворює насіння й нині широко культивується.

Поширена назва квітки «капський жасмин» походить від давнішого переконання, що її вперше виявили на мисі Доброї Надії у Південній Африці. Інші поширені назви гарденії — «данх-данх» і «жасмин».

Поширення й середовище існування.

Гарденія походить із деяких частин Південно-Східної Азії, зокрема Бангладеш, Камбоджі, Китаю, Східних Гімалаїв, Хайнаню, Японії, Лаосу, Нансейських островів, Тайваню, Таїланду й В’єтнаму, де її природними середовищами існування є ліси та підлісок уздовж струмків, а також схили й горбиста місцевість на висоті до 1500 метрів. У Китаї цей вид трапляється у провінціях Аньхой, Фуцзянь, Гуандун, Гуансі, Гуйчжоу, Хайнань, Хебей, Хубей, Хунань, Цзянсу, Цзянсі, Шаньдун, Сичуань, Тайвань, Юньнань і Чжецзян. Є й інші райони з придатними кліматом і середовищем існування, де росте гарденія: Каролінські, Коморські, Маріанські, Маршаллові острови, Корея та острови Тубуаї.

(далі буде)