Смажені шматочки гарбуза, брюссельська капуста та журавлина в кленовому сиропі

Мабуть, ми почнемо цей допис із невеликого уроку ботаніки.

У природі існує величезна родина рослин (їхню класифікацію заради вашого ж блага ми залишимо в спокої — до кращих часів), яка латиною називається «Brassicaceae» або «Cruciferae». Ця родина складається з чималої кількості овочів, які ми вживаємо в їжу. Серед інших овочів із цієї родини найвідомішими й найпоширенішими в Європі та в нас є броколі, кале, брюссельська капуста, гірчиця, ріпа, бруква, хрін і васабі. Усі перелічені овочі багаті на бета-каротин, клітковину, мінерали й вітаміни, а отже, дуже корисні для людського організму. До того ж вони можуть рости в бідному на мінерали ґрунті за поганих погодних умов, тому мають успіх у багатьох країнах Європи — особливо в північних землях. Наприклад, звичайна капуста може рости й узимку, і легкі заморозки їй не страшні. Cruciferae, або хрестоцвіті, багато століть були для людства чарівною паличкою-рятівницею — порятунком від голоду та цинги. Тому немає нічого дивного в тому, що практично кожен народ має свій рецепт квашеної капусти: зауеркраут, кімчі, суань цай тощо. Я особисто знав одного чоловіка, який жив на Гаваях: його батько був японцем, а мати — німкенею. Він готував квашену капусту за змішаним німецько-японським рецептом і дуже пишався своїм винаходом.

Майже всі без винятку види капусти — справді корисна штука, друзі, а з погляду ботанічної науки, хоч як дивно це зараз прозвучить, це, вважайте, одна й та сама рослина! І броколі, і цвітна, і брюссельська капуста, як і багато інших, походять від Brassica oleracea.

Технічно капуста є дикою гірчицею, і багато хто стверджує, що її батьківщиною є Середземномор’я. Броколі та низка інших видів капусти походять з Італії.

Походження брюссельської капусти природно пов’язують із Брюсселем, хоча існує думка, що її батьківщиною є землі, розташовані північніше. Така капуста краще пристосована до півночі, ніж традиційні сорти європейської капусти, оскільки росте ближче до землі. Якщо вкрити її шаром соломи, вона може витримувати навіть невеликі короткочасні морози. Цей різновид капусти було виведено десь на межі шістнадцятого й сімнадцятого століть.

У поєднанні смаженої брюссельської капусти та гарбуза немає нічого нового й оригінального, однак якщо скласти докупи всі їхні переваги — користь, смак, аромат, легкість і швидкість приготування, — стає зрозуміло, чому взимку ці овочі є найбажанішими й найчастішими гостями на нашому обідньому столі. Тому не дивно, що страви з такими інгредієнтами, як у цьому цілком непоганому вегетаріанському рецепті, зазвичай не доживають до наступного дня.

Цей рецепт смажених шматочків гарбуза, брюссельської капусти та журавлини в кленовому сиропі подобається мені ще й своїм яскравим, різнобарвним і святковим, як мені завжди здається, виглядом. Матеріалізувавшись на столі, він подарує вам відчуття ситості, попри невисокий вміст жирів і цукру. Ви можете розглядати нашу страву і як чудовий гарнір до основної м’ясної чи рибної страви, і як салат.

Інгредієнти:

• 600 грамів м’якоті гарбуза (нарізати кубиками зі стороною до 2 см)
• 600 грамів брюссельської капусти (залежно від розміру розрізати навпіл або на чотири частини)
• 1 склянка свіжої журавлини
• 50 мл кленового сиропу
• 20 мл оливкової олії
• Сіль
• Мелений перець

Приготування:

1. Нагріваємо духовку до 220 градусів.
2. Змішуємо шматочки гарбуза та брюссельської капусти з журавлиною у великій мисці.
3. Скроплюємо оливковою олією та кленовим сиропом. Солимо, перчимо й добре перемішуємо.
4. Викладаємо отриману овочеву суміш на деко або у форму, попередньо змащені олією (за потреби можна скористатися другим деком). Відправляємо в духовку й готуємо 35–45 хвилин, перемішуючи кожні 10–15 хвилин.
5. Коли страва буде готова, вимикаємо вогонь і залишаємо її в духовці приблизно на 15 хвилин.
6. Подаємо теплою.